Українська пісня - це бездонна душа українського народу

Українська пісня - це бездонна душа українського народу

О. Довженко

Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старо¬сті. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає на¬родні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом:

Як вдарили з семи гармат

Усереду вранці —

Накидали вороженьків

Повнісінькі шанці!

Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала в пісні. Релігій¬ні почування висловлюються в лірницьких піснях; тяжка праця на своїм влас¬нім полі — в обжинкових та косарських піснях («Ой любо та мило»); ще тяжча праця на панських ланах — у кріпацьких («У неділю рано-вранці», «Яром, хлоп¬ці, яром»); мандрівки за заробітком — у чумацьких та бурлацьких («їхав, їхав та чумак Макара», «Зібралися всі бурлаки»); туга за ріднею та Батьківщиною на чужині — у рекрутських («Ой не жаль мені ні на кого»); щасливе або безнадій¬не кохання, суперництво, життя за нелюбом, підступність злої свекрухи, краса природи — в ліричних та родинно-побутових піснях («Цвіте терен, цвіте терен», «А я в батька росла», «Била мене мати»).

Духовне життя людини знайшло вираження у народних піснях і має форму яскравих епітетів, що повторюються (чисте поле, червона калина, зелений явір, красна дівчина, вірний кінь, бистра річка та ін.).

Про красу і силу народних пісень із захватом писало багато українських письменників. Іван Франко казав у «Мойсеї»: «Задармо в пісні твоїй ллється туга і сміх дзвінкий і жалощі кохання, надій і втіхи світляная смуга?» О. Дей ви¬словив це по-своєму: «Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев'януча окраса його духовної культури».

Залишки давнини серед українських народних пісень найбільше зберегли пісні обрядового характеру:

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику

В полив'янім горщику!

Велика частина цих пісень зв'язана з порами року (колядки, щедрівки, вес¬нянки) — «Щедрий вечір, добрий вечір», «Зеленеє жито». В колядках та щедрів¬ках народ звеличує господаря та його родину, в них ці люди зображуються гар¬ними, багатими, щедрими, здоровими, привітними, в яких «радісно на серці, повно на столі». Такі пісні повинні були накликати щастя і всілякі блага на двір господаря, тому що співали їх від щирого серця, з чистими думками.

Дуже цікавими з обрядових пісень є русальні та купальські пісні, які супро¬воджувалися танками, ворожінням та іншими дійствами. Через обрядові пісні пізнається світогляд наших пращурів із тих часів, коли люди поклонялися до¬християнським богам — Перуну, Дажбогу, Ладі та іншим.

Із пісень родинних ми дізнаємось, яке місце в житті попередніх поколінь по сідала родина та різні сімейні турботи:

А чужа сторона