Реальне і фантастичне в поемі І. Драча «Чорнобильська Мадонна»
У поемі «Чорнобильська Мадонна» І. Драч розповідає про найстрашнішу трагедію другої половини XX століття — аварію на Чорнобильській АЕС 26 квіт¬ня 1986 року та її наслідки. Поет із пекучим болем розповідає про те, як зелені луки, величні гаї, чисті ріки — все стало мертвим. Аварія призвела до небаче¬ного забруднення атмосфери, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Пе¬реплітаючи у поемі правдиве з казковим, реальне з містичним, поет прагне ви¬кликати у читачів почуття відповідальності за будь-які втручання у природу, за втілення в життя плодів науково-технічного прогресу:
Світ ідіотствує, хоч зверху мудрішає
Врятований ще раз життям молодим.
За безладу безмір, за кар'єри і премії
Немов на війні, знову вихід один:
За мудрість всесвітньо дурних академій
Платим безсмертям — життям молодим.
Поет закликає думати і аналізувати, щоб не були люди, земля — атомними заручниками прогресу, духовними «христопродавцями».
Всенародна трагедія передана автором крізь призму однієї сім'ї: мати (укра¬їнська селянка, «баба в целофані») — виступає Берегинею роду, культури на¬шого народу, його звичаїв і моралі, її син-генерал — людина, яка причетна до будівництва станції, належить до керівництва тоталітарної системи, та онук Вов¬ка — істота без совісті й сорому, «христопродавець», який грабує у зоні поки¬нуті села. У такий спосіб поет розкриває і реальну трагедію, і духовний зане¬пад народу.
Оскільки І. Драч — поет, який мислить узагальнено, спираючись на метафоричність, народну поетичність українського фольклору та здобутки світової культури, то у творі багато символіки, осучаснення християнського міфу:
Марія, Марія...
Та Марія не та.
Та зродила Христа,
Ця — антихристя!
Добираючи епіграфи до поеми, поет протиставляє їх, як і зміст, який ніби теж суперечить здоровому глузду. «Баба в целофані» — це образ матері-Береги-ні, тієї Чорнобильської Мадонни, яка пережила страшну катастрофу, яка сама бачить духовний занепад і свого сина-генерала, і свого онука Вовку-«христо-продавця».
Після вибуху на ЧАЕС у народі поширились легенди, що подивитись на страждання людей у зоні приходила Діва Марія, що багато разів солдати на зоні бачили таємничі сліди, які вели в бік реактора. Цю легенду поет відтворив у роз¬ділі «Солдатська Мадонна»:
Але знову уранці
Босий слід той веде в саркофаг...
От поява непевна яка!
Може, мати ішла в саркофаг