Марко Вовчок і Тарас Шевченко
Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці:
...Господь послав
Тебе нам, кроткого пророка,
обличителя жестоких
людей неситих. Світе мій!
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє побите
Убоге серце, неукрите...
Ці рядки створені у 1859 році, коли Т. Шевченко повернувся до Петербур¬га після заслання. Вони написані на честь чарівної жінки-письменниці Мар¬ко Вовчок. У художника С. Кириченка є картина «Зустріч І. Тургенєва і Марка Вовчка з Т. Шевченком», на ній зображено цю зустріч 1859 року. Процитована поезія Т. Шевченка є своєрідним благословенням письменниці, вірш так і нази¬вається «Марку Вовчку». Чому так тепло відзивався великий поет про письмен¬ницю, твори якої лише почали друкуватись?
У 1857 році в Петербурзі вийшли «Народні оповідання» Марка Вовчка, які зна¬йшли широкий відгук у колі літераторів. Про письменницю, росіянку за походжен¬ням, яка писала українською мовою, говорив весь Петербург. А в 1859 році Марковичі переїжджають до Петербурга. Марко Вовчок стала відвідувати гурт діячів культури міста, на якому й познайомились Великий Кобзар і вона. Т. Шевченко вбачав у творах Марка Вовчка ту викривальну силу, яка звучала і в його поетичних творах. У письменниці звучав заклик до волі, вільного життя, бо неволя не може зробити людину щасливою. А вільна людина може здолати будь-які перешкоди, чому є свідчення і життя Кобзаря, і творчість обох митців. Оповідання Марка Вовч¬ка здобули високу оцінку поета, у вірші, присвяченому письменниці, він писав:
...І думу вольную на волю
Із домовини воззову.
І думу вольную... О доле!
Пророче наш! Моя ти доне!
Твоєю думу назову.
Пророком і «своєю донею» назвав поет Марка Вовчка — і це чи не найвища оцінка творчості письменниці.
У 1859 році Марко Вовчок їде на лікування до Німеччини, потім у Париж. Там до неї дійшла звістка про смерть Т. Шевченка. У листі до чоловіка Марко Вовчок пише: «Боже мій! Нема Шевченка... у мене душа болить, болить і ніко¬ли не перестане...» Нема Шевченка! А здається, тільки вчора одержала письмен¬ниця «Кобзар» — третю прижиттєву збірку видання творів Т. Шевченка. Цей «Кобзар» був особливо цінний для письменниці, бо мав присвяту їй, Марко Вовчок, від великого поета України: «Моїй єдиній доні Марусі Маркович і рід¬ний, і хрещений батько Тарас Шевченко».