Туризм та його світовий розвиток. Історія туризму, зміст та основні поняття

Україна - дійсний член ВТО з 1997 року і член виконавчої Ради ВТО з 1999 року. З 1998 Київський інститут туризму, економіки і права, готельний комплекс "Дніпро" та Київська міська державна адміністрація - члени Ділової ради ВТО. У структурі ВТО діють шість регіональних комісій: Європейська, Африканська, Американська, Південноазіатська, Близькосхідна і Тихоокеанська. Функціонує вищий навчальний центр з туризму (СІЄСТ) у Мексиці. Термін повноважень 26 членів Виконавчої ради, що обираються Генеральною Асамблеєю за принципом один на кожних п'ять дійсних членів, - 4 роки. Кожних два роки переобирається половина членів ради. Секретаріат очолює генеральний секретар (з 1997 року - Франческо Франжіалі), який обирається Генеральною Асамблеєю (за пропозицією Виконавчої ради) на 4 роки. Функціонує ряд допоміжних органів: комітети з програми роботи організації, бюджетно-фінансовий, з проблем довкілля, статистики, з підтримки якості, а також мережа навчальних центрів. Офіційні мови: англійська, французька, іспанська, російська.

Список літератури

1. Закон України "Про туризм" (15 вересня 1995р.). - К., 1995.

2. Закон України "Про страхування": Збірник нормативно-правових актів. - Т 2. - Ужгород, 1999.

3. Александрова А.Ю. Международный туризм. - Москва, 2001.

4. Ананьев М.А. Экономика и география международного туризма. - Москва, 1975.

5. Балабанов И. Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. - Москва, 2000.

6. Барчукова Н.С. Международное сотрудничество государств в области туризма. - М.: Международные отношения, 1986.

7. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. - К.: Палітра, 1997.

8. Биржаков М.Б. Введение в туризм. - Москва - Санкт-Петербург: Герда, 2000.

9. Гаврилишин І.П. Туризм України: проблеми і перспективи. -К., 1994.10. Гаврилишин И.П. Рекреационный рынок мира // Посредник. -1995.- №40.

11. Герасименко ВТ. Основы туристического бизнеса. - Одесса, 1997.

12. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. -Москва, 1996.

13. Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року. -Київ, 2002.

14. Джон Уокер. Введение в гостеприимство. - Москва: Юнити, 1999.

15. Долішній М.І., Кравців В.С. Карпатський регіон у контексті державної економічної політики: оцінка стану і стратегія розвитку // Економіка України. - 1995. -№ 8.

16. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. - Минск, 2001.

17. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. -Чернівці: Прут, 1996.

18. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошуки перпектив розвитку. - Чернівці: Прут, 1995.

19. Жук П.В., Кравців В.С. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. - 1993, № 12.

20. Ресторанный и гостиничный бизнес. - 2001. - № 4(8).