Визначні музеї України
Окрасою Вінницького художнього музею є унікальна колекція італійської майоліки XVII ст., вироби порцелянових заводів Західної Європи, України та Росії XVII-XX ст., скульптура, старовинні меблі, багата колекція народного декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, кераміка, писанка, витинанка, різьбярство, розпис), станковий народний живопис, народна ікона.
Літинський краєзнавчий музей імені У. Я. Кармалюка знаходиться в одній з будівель колишньої Літинської тюрми-фортеці - пам'ятки історії XVIII-XIX ст. Свого часу тут неодноразово перебував в ув'язненні народний герой Устим Кармалюк. Експозиція музею знайомить зі знаряддями праці трипільців та слов'ян, трагедією голодомору 1932-1933 pp., діє постійна виставка "Устим Кармалюк - життя та подвиг".
Музей народного месника Устима Кармалюка діє також на батьківщині героя - ус. Кармалюкове Жмеринського району. Устим Кармалюк є для подолян тим, ким Олекса Довбуш для мешканців карпатського реґіону України. Експозиція сільського музею знайомить зі сторінками біографії народного героя та офіційними документами, які оповідають про його звитяги й месницьку боротьбу з тими, хто "пив кров" з жил простого люду.
Хмельниччина репрезентована цілою низкою музеїв (11 державних і 211 недержавних), серед яких визнаною популярністю серед туристів користуються: Хмельницький обласний краєзнавчий, Хмельницький літературно-художній, Музей історії міста Хмельницького, Державний історико-культурний заповідник "Самчики" в Самчиках Старокостянтинівського району, Старокостянтинівський краєзнавчий, Музей історії Во-лочиського району, Музей історії Дунаєвецького району, Музей історії Славутського району, Кам'янець-Подільська картинна галерея, Меморіальний музей поетеси Анни Ахматової тощо.
Справжніми туристичними "мекками" краю є Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (рис. 8.16) та Меджибізький реґіональний історико-етнографічний музей-фортеця.
Музей-заповідник в Кам'янці-Подільському є одним з найдавніших музеїв України, який започаткований ЗО січня 1890 p., коли в місті було засновано Єпархіальне сховище старожитностей. Біля витоків музею стояли такі відомі вчені, як А. Антонович, М. Грушевський, М. Петров, Ю. Сіцінський. Державний історико-культурний заповідник на базі Єпархіальних старожитностей створено у 1927 р. Фонди музею нараховують понад 111 тис. експонатів. Чільне місце належить археологічним знахідкам, колекціям ікон та хрестів, витончених мармурових скульптур роботи італійських ваятелів XVIII - початку XX ст., порцелянової кераміки та творів образотворчого мистецтва минулих століть.
Щороку музейні експозиції заповідника відвідує близько 100 тис. туристів.
Нині Кам'янець-Подільський музей має шість відділів. Головним заповідним об'єктом є Стара фортеця - пам'ятка фортифікаційного мистецтва XII-XVIII ст. У підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. А в приміщеннях на території фортеці розташований відділ етнографії, де представлено такі унікальні експонати музею: колекції гончарних виробів, ковальські роботи, вишивку та ткацтво, різьблення з дерева, цінні культові предмети. Експозиція побудована у сценічному показі, вдало поєднані муляжі та музейні експонати дають відвідувачам змогу наочно уявити розвиток ремесла й обрядовість з найдавніших часів до наших днів.
В експозиції художнього відділу представлені твори західноєвропейського та російського мистецтва XVIII-XX ст. Окреме місце відведено виставці полотен сучасних художників Поділля.
У будинку Ратуші - пам'ятці архітектури XV-XVIII ст. - функціонують виставкові зали, де проводяться виставки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, а в її підземеллях відтворена експозиція з історії судочинства на Поділлі у XVI-XVII ст.У вірменському торговому домі - пам'ятці архітектури XVII ст. - діє відділ археології, де експонується понад 1 тис. старожитностей, знайдених на Поділлі. У музеї відтворено житло прадавньої людини, реконструйовано знаряддя праці та побутові речі ранньоземлеробських Буго-Дністровської й Трипільської культур, пам'ятки скіфів-орачів і слов'ян. Окрасою відділу археології є високохудожні пам'ятки розвинутої Черняхівської культури антів - творців грандіозної оборонної системи Троя-нових валів. Велику історичну цінність складають римські монети III-І ст. до н. е., польські монети XVII-XVIII ст., ордени та медалі Російської імперії.
Мвджибізькийрегіональний історико етнографічний музей-фортеця є складовою Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж". Тут зібрані унікальна колекція кераміки Черняхівської культури антів III-V ст., жіночі прикраси доби Київської Русі, ікони, вишивки. Поряд з Меджибізькою фортецею, на старому кладовищі, знаходиться могила засновника хасидизму - Баал Шем Това. Щорічно музей відвідують понад 10 тис. екскурсантів, серед яких чимало паломників-хасидів.