Використання замків і фортець у туризмі
Існує інвестиційний проект організації у стінах Свіржського замку елітного готельно-відпочинкового комплексу, або ж передачі його під музей середньовічної зброї - філію Львівської картинної галереї. Останній шлях відродження замку є пріоритетнішим, оскільки суттєво підвищить його екскурсійно-пізнавальну вагу й збереже пам'ятку відкритою для масових туристичних потоків. Однак, реалізація цього шляхетного задуму штучно стримується через невизначеність права власності на замок (офіційно споруда належить Спілці архітекторів України, чільники якої не бажають віддати замок під державний музей).
Із Свіржа зворотний шлях "Золотої підкови" до Львова пролягає через старовинне містечко Бібрку. Далі за селом Водники минаємо руїни величавого замку Острозьких у Старому Селі.
Старосільський замок - чи не найбільший за площею у Галичині. Оборонні мури замку висотою 14-16 м займають площу понад 2 га. Збудований замок у кінці XVI-XVII ст., основні роботи виконано в 1642-1649 pp., архітектор Амброзій Прихильний. На початку XVIII ст. замок належав Адамові-Миколі Сенявському, котрий переніс сюди зі Львова свій арсенал. У XVIII-XIX ст. замок знаходився у власності магнатських родів Чарторийських та Потоцьких.
Нині Старосільський замок - надзвичайно атракційна руїна, яка перебуває у стадії фізичного нищення (рис. 5.38). На наше переконання, кращим рішенням зі збереження й відродження цього замку стала б передача його на баланс (чи довготермінову оренду за символічну плату) Федерації історичного фехтування і реконструкції, що об'єднує клуби історичного фехтування багатьох міст України й плекає романтично-патріотичний дух у серцях молоді, готової власними руками самотужки цеглина за цеглиною відбудовувати замки і фортеці рідної країни.
За бажанням туристичних груп "Золоту підкову Львівщини" доповнюють оглядинами таких замків Львівщини: у Золочеві, Жовкві, Поморянах, Бродах, Гологорах (руїни замку), Білому Камені (вежа і брама), Крехові (оборонний монастир), Уричі (наскельна давньоруська фортеця).
Усім туристам і гостям Львова поряд із "Золотою підковою" традиційно радять відвести окремий день для екскурсії у державний історико-архітектурний заповідник - старовинне місто-фортецю Жовкву. Це - ідеальне місто ренесансного містобудування, неповторний архітектурний ансамбль якого має в області найбільшу кількість пам'яток після Львова. Місто було засноване гетьманом С. Жолкевським в 1594 р. за ретельно продуманим планом архітектора Павла Щасливого. У кінці XVII ст. Жовква стала однією з резиденцій короля Яна III Собєського і значним мистецьким осередком. Розвідки істориків свідчать, що саме тут народився та здобував початкову освіту Б. Хмельницький.
Більшість видатних споруд Жовкви було зведено у XVII-XVIII ст. Перед замком за оборонними мурами була розбита ринкова площа (тепер - площа Вічева), з боків якої було поставлено житлові будинки з відкритими аркадними галереями. На ринковій площі біля Глинської брами на місці старої ратуші напочатку XX ст. виникла нова ратуша. На площі домінує монументальний пізньоренесансний парафіяльний костел Св. Лаврентія (архітектори Павло Щасливий, Павло Римлянин, Амброзій Прихильний, 1606-1618 рр.). У ньому варто оглянути скульптурні надгробки XVII ст. родин Жолкевських і Собєських. Північніше знаходиться ансамбль Василіянського монастиря з церквою Різдва Христового (XVII - початок XX ст.).
На північному сході від площі розташована синагога з ажурним, типово ренесансним аттиком (1687 p.). Від неї можна перейти до комплексу монастиря та костела домініканів (XVII - початку XX ст.), в якому нині діє церква Св. Йосафата. На колишніх передмістях Жовкви можна побачити старі дерев'яні церкви: Св. Трійці (1720 р.) та Різдва Пресвятої Богородиці (1705 p., іконостас 1710-1727 pp.).
Ключовим пунктом "Золотої підкови Львівщини" є саме місто-музей Львів.
Львів за весь час свого існування (від заснування Данилом Галицьким до XVIII ст.) був міцною фортецею, яку вдавалося здобувати лише підступом, хитрощами або через відсутність опору городян. З багатьох фортифікацій старого Львова на сьогодні не залишилося й сліду. Лише рештки валів, ровів, мурів, перебудованих сакральних споруд, перекази, мікротопоніми або архівні й археологічні матеріали донесли до нас скупі відомості про них.Протягом останніх років проводиться інтенсивна робота над складанням каталогу оборонних споруд Львова. їх сьогодні налічується 35. Ось перелік окремих з них: Високий замок (руїни), Низький замок (залишки руїн, фундаменти стін "підземного" Львова), Міський арсенал (1554-1556 pp.), Королівський арсенал (1630-1639 pp.), арсенал Синявських (1639 p.), Цитадель (1830 p.), Онуфріївський монастир-фортеця і церква XVI- XIX ст., Вежа Корнякта (1572-1629 pp.), Вежа кафедрального костела (1360-1481 pp.) тощо.
Колись величною і неприступною була Львівська фортеця Високий замок. Археологічні розкопки показали, що фортеця, яка спочатку мала дерев'яні і земляні укріплення, займала вершину Замкової гори (417 м). Наприкинці XII - початку XIV ст. фортеця була перебудована з дерев'яної на кам'яну. Замок мав у плані форму витягнутого прямокутника з 4 баштами на кутах. У дворі замку були розташовані казарми і глибокий колодязь.