Визначні музеї України

Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора" в Каневі створено на місці, де, згідно із заповітом, було поховано подвижника українського народу. Відтоді це місце - центр національно-патріотичного паломництва українців з усіх куточків нашої держави та інших країн світу. На вершині Тарасової гори відкрито Літературно-меморіальний музей Т. Шевченка, фонди якого нараховують 17 тис. експонатів.

Музей "Кобзаря" Т. Г. Шевченка в Черкасах - це єдиний у світі музей однієї книги. Відкрито його в 1989 р. у меморіальному будинку, в якому з 18 до 22 липня 1859 р. жив у родині Цибульських Т. Г. Шевченко. Тут можна побачити всі видання "Кобзаря" та ілюстрації до них, а також "Кобзарі" у перекладах на мови народів світу. Гордістю музею є раритетне перше видання "Кобзаря" в Петербурзі в 1840 р. У фондах музею зберігаються великі колекції шевченківських листівок, значків, медалей тощо, з яких періодично комплектуються тематичні виставки.

Національний історико культурний заповідник "Чигирин" створений у 1989 р. на площі 1160 га. Під охороною заповідника перебувають пам'ятки історії і культури, пов'язані з національно-визвольною боротьбою українського народу в XVII ст., серед них - усипальниця Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в Суботові, Богданова гора в Чигирині та урочище Холодний Яр, в якому знаходиться Мотронінський монастир (заснований у 1568 p.), Мотронінське городище скіфів-орачів та інші пам'ятки археології. У XVIII ст. козацькі онуки, очолені М. Залізняком, освячували ножі в Холодному Яру для праведної боротьби за свою свободу проти покріпачення - цей народний рух увійшов в історію під назвою "Коліївщина" (ножі-колії, якими українці зазвичай колють свиней) й після ретельних досліджень творчо відображений Т. Шевченком у поезіях "Холодний Яр" та "Гайдамаки". У 1992 р. в Холодному Яру встановлено меморіальний знак УНР на місці головного штабу армії Української Народної Республіки. У складі заповідника відкрито музей Б. Хмельницького в Чигирині та три краєзнавчі музеї.

Тальнівський музей історії хліборобства знайомить з семитисячолітньою історією розвитку землеробської цивілізації у Середньому Подніпров'ї. На околицях м. Тальне археологами виявлене гігантське поселення найдавніших хліборобів трипільської культури IV тис. до н. є. Пам'ятки цієї землеробської цивілізації, що передувала єгипетській державі фараонів, експонуються у виставкових залах музею (можливо, колись таки знайдуться інвестори, щоб відродити це унікальне трипільське протомісто у формі археологічно-анімаційного скансена). Також археологами в околицях міста досліджено 11 доісторичних курганів, облямованих ритуальними колами з валунів, у яких поховані привідці племен індоарійської спільноти бронзової епохи (II тис. до н. е.), поселення скіфів-орачів і ранньо-слов'янських землеробів. Ці знахідки також поповнили експозицію музею історії хліборобства на українських землях.

Державний історикокультурний заповідник "Трахтемирів" у Григорівці створений у 1994 р. на площі 4582 га. Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них: укріплене Трахтемирівське городище праслов'ян (скіфів-орачів), залишки храмів літописного За-рубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар у Трахтемирові, пам'ятки природи - Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця.

Рекомендована література

1. Арсенич П. З історії музеїв Галичини // Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. - 1993. - Вип. 1.

2. Василенко А. О. Літопис історії становлення і розвитку народних музеїв України. - К.: Наукова думка, 1974.

3. Гавдяк М. Із наших обласних музеїв // Наша Батьківщина. - 1938. - № 4.

4. Географічна енциклопедія України: У 3 т. - К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1993.

5. Грабовецький В. Народні музеї Львівщини. - Л.: Книжно-журнальне видавництво, 1962.6. Данилюк А. Г. Народна архітектура Бойківщини. Житлове будівництво. - Л.: Українські технології, 2004. - 168 с.

7. Данилюк А. Г., Рибак Б. Я. Музей народної архітектури та побуту у Львові. - Л.: Каменяр, 1988.

8. Данилюк А. З глини, дерева і соломи. Пам'ятки народної архітектури Західного Поділля. - Тернопіль: Навчальна книга "Богдан", 2003. - 96 с

9. Данилюк А. Скарби народної архітектури Гуцулыцини: Етнографічний нарис. - Л.: Логос, 2000. - 135 с