Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
Суб'єктом урбогеоекологічного маркетингу в цьому випадку можуть виступати органи влади, громадські організації, політичні партії і рухи. Основним об'єктом маркетингу («товаром») тут є території з унікальними природними та антропогенними ландшафтами (щодо біорізномаиіття та соціокультурного значення), екологічно уразливі природні комплекси, що забезпечують важливі урбокомпепсаційні, середовище відтворюючі та уявні (ландшафтно-інформаційні) функції та ін., що потребують охорони і збереження, а також екологічні об'єкти (звичайні, рідкісні та зникаючі види фаупи і флори). Ринок формують актуальні та потенційні меценати, спонсори і донори (організації, установи, товариства та окремі особи), що могли б фінансувати відповідні природоохоронні програми, проекти і гранти.
Специфічним видом урбоекологічного геомаркетингу в рамках даного виду є маркетинг квот па забруднення конкретних територій (сертифікати на викиди і скидання забруднюючих речовин). Його основна ідея полягає в тому, що органами муніципального управління встановлюється відповідно до чинної нормативно-правової бази та міжнародних екологічних стандартів певні граничні межі емісії до певних забруднюючих речовин для певних територій міста (включаючи повітряний простір та надра), а розподіл прав на використання цього «ур-богеоекологічпого ресурсу« серед користувачів навколишнього середовища (особливо індустріальних) регулюється ринком.
Інший специфічний видом в межах цього виду є ур-боекологічний геомаркетингу утилізації та переробки побутових та ін. відходів з певних територій міста. У даному випадку органи муніципального управління встановлюються певні квоти та ліценції на асенізацію (вивезення, складування на відповідних полігонах, переробку та утилізацію) побутових та ін. відходів з визначених територій. Розподіл прав на надання асенізаційних послуг та відведення нових ділянок під спеціальні утилізаційно-переробні полігони (сміттєзвалища) регулюється відповідним сегментом урбоекологічного ринку.Урбоекологічний маркетинг екологічної інформації, екологічних знань і технологій (різновид маркетингу ідей). Цей інтегральний вид Екологічний маркетинг тісно пов'язаний із всіма попередніми видами урбоекологічного маркетингу, тому що забезпечує необхідні екологічні ноу-хау в процесі маркетингової діяльності (у широкому розумінні цей вид маркетингу включає ринкові механізми створення системи фахової екологічної освіти та широкої екологічної просвіти населення, організацію наукових досліджень із метою одержання нових екологічних знань, розробку екологічно безпечних технологій, аналіз і вдосконалення екологічного законодавства, екологічну експертизу, екологічний аудит і копсалтинг). Суб'єктами маркетингу тут є наукові організації, університети, фірми які спеціалізуються па виробництві екологічних ноу-хау, окремі вчені, дослідники й експерти. У якості товару в цьому випадку розглядається інтелектуальний продукт: програми навчальних курсів та спецкурсів, навчальні посібники і підручники та інше науково-мстодичне забезпечення, програми та гранти наукових досліджень, інноваційні екологічні технології, проекти природоохоронної діяльності, екологічні експертизи і прогнози, моніторингова та дискретна екологічна інформація, тощо. Ринок екологічного маркетингу складають суб'єкти всіх вище розглянутих видів урбоекологічного маркетингу: органи влади різного рівня, підприємці, політичні партії та рухи, громадські організації, навчальні заклади й окремі фахівці екологи (викладачі, науковці) та громадяни.
В галузі практичного застосування концепції урбоекологічного маркетингу та геомаркетингу основною тео-ретико-методологічною проблемою є просторово-часова та геопросторова дскомпозиція. Тому перед тим, як переходити до застосування теорії урбоекологічного геомаркетингу на практиці, варто більш чітко визначитися із самим об'єктом урбоекологічного геомаркетингу.
На сьогоднішній день існує багато різноманітних географічних та екологічних підходів до геопросторової декомпозиції міста. Запропоновано велику кількість
теоретичних моделей та побудов. Але якщо застосувати методику урбоекологічного маркетингу екологічної інформації, екологічних знань і технологій до цієї проблеми, то з'ясується, що споживачів у першу чергу цікавить такий специфічний географічний продукт як детальні великомасштабні карти (загальні, тематичні, інженерні тощо). Однією з небагатьох теоретичних побудов у дослідженні території міста, що супроводжується розробленою методикою картографування та створення відповідних картографічних моделей, є концепція ландшафтно-архітектурної системи.
Практична реалізація концепції, розробка та апробація методики конструктивно-географічного аналізу ур-банізованих ландшафтів за період з 1993 по 2002 рік дозволяє стверджувати, що вона може бути використана як основа для урбоекологічних геомаркетингових досліджень та організації системи урбоекологічного менеджменту.
Разом з тим, упровадження урбоекологічного геомар-кетингу тільки для забудованої території міста та приміської смуги є хоч і необхідним, але недостатнім для повноцінного сталого розвитку міської урбогеосистеми в цілому. Обов'язковими для урбоекологічних геомаркетингових досліджень є всі складові урбогеосоціоекосис-теми: урбанізаційне ядро (ландшафтно-архітектурні системи міста, забудована частина міста); субурбанізаційна складова (ландшафтно-господарські геосистсми ближнього міського оточення, що знаходяться під безпосереднім впливом міста); урбокомпенсаційна складова (рекреаційно-туристичні геосистеми міського оточення та дез-урбанізаційні природоохоронні геосистеми, що вилучені з процесу урбанізаційного природокористування). Причому кожна з підсистем, окрім загальної методики урбомаркетингових досліджень, вимагає розробки спеціалізованих методик, що якнайповніше враховують специфіку певної підсистеми. їх подальше обгрунтування та розвиток є важливим теоретико-методологічним та завданням для наступних досліджень.