Стежками кримських гір

Сели можуть перевертати автомобілі, а іноді й приводять до людських жертв!

Як уберегтися від селів і зменшити їх руйнівний запал? Відомо, що частіше за все сели проходять на ділянках, де особливо інтенсивно випасали овець і знищувалася рослинність, наприклад в басейнах річок Уськут, Ай-Серез, Шелен, Ворон, Кутлак в південно-східному Криму. В таких місцях оголені схили вивітрюються, і на них нагромаджується могутній шар уламкового матеріалу. В час злив він змивається і перетворюється на сель. Тому вельми ефективні заходи — залісення басейнів річок, балок, ярів, а також розчищання русел річок і прокладка селеотводних каналів. Безрозсудно перегороджувати такі річки дамбами, різними комунікаціями і забудовувати їх русло. Є практика установки в ярах металевих сіток з крупними осередками — вони затримують велике каміння.У зв'язку з широким розповсюдженням вапняків на півострові розвинуті карстові процеси. Вода, просочуючись по тріщинах і розчиняючи вапняки, створює дивні по красі карстові воронки, печери, гроти. Карст небезпечний для будівництва, оскільки ті, що просіли в ґрунті викликають деформацію і руйнування будівель. В карстові тріщини йде вода, яка потрібна для поливу сільськогосподарських культур. Ступінь закарстованності гірських порід в Криму досягає 84 %!

Карстові порожнини представляють небезпеку і для неорганізованих спелеотуристів. На їх частку доводиться до 90 % всіх нещасних випадків в горах.

Глава 2. Крим заповідний

Основу заповідної фундації Криму складають шість заповідників: Кримський з філіалом Лебедині острови, Ялтинський, Мис Мартьян, Карадагський, Казантіпській і Опукській. Два останніх створені недавно (в травні 1998 р.) і поки не мають повного пристрою. Заповідники займають приблизно 45 % загальної площі заповідної фундації півострова.

Стежками Кара-Дагу

Прямовисні стрімкі урвища, глибокі ущелини, нагромадження скель, химерні, вирізьблені силами вивітрювання величні кам’яні фігури… Дивовижний краєвид на тлі безмежного простору яскраво-синього моря!

Йдеться про Кара-Дагу – природний феномен на східному узбережжі Кримського півострова, одне з наймальовничіших місць нашого чорноморського узбережжя. Це – насправді унікальний природний куточок.

«Я бачив скам’янілий вибух вулкана, що підняв до неба шари земної кори», - так писав про Кара-Дагу Костянтин Паустовський. Це – величезний вулканічний масив, що народився під час горотворення в юрський період і вибухнув понад 200 млн. років тому. З того часу над його обробкою дружно «працюють» могутні сили вивітрювання.

Масив складається з низки окремих хребтів, - таких як Кок-Кая, Магнітний, Хоба-Тебе і Карагач, що простяглися вздовж узбережжя од селища Коктебель до курорту Кримське Примор’я (де я, до речі була), утворюючи карколомні урвища, міжгір’я, осипи та примхливі скелі. В цьому своєрідному музеї, створеному самою природою, можна не по малюнкам і схемам, а як би насправді прочитати історію Землі майже за півтори сотні мільйонів років. Потухлий вулкан виглядає хаотичним нагромадженням кам’яних веж, стовбців, піків. Все це – форми вивітрювання лави. Особливо цікавими є верхівка приморського хребта Карагач (333 м): масивний Трон, стоячі як би по дорозі до нього кам’яні Король з Королевою, за ними їхні слуги. Трохи в стороні висяться скелі Воїн і шапка Мономаха. Прямуючи до Південного перевалу в сторону Коктебельської бухти і Планерського, залишаємо зліва одну з найвідоміших вершин карадагської групи – Святу гору (577м). Ближче до моря є гора Сфінкс або Палець, зображуючи вулканічний некк, складений брекчією. Цей кам’яний істукан, неначе часовий, охороняє вхід в найдивовижніше міжгір’я Карадагу – Гяурбах. Тиша і спокій царюють тут. Крутий спуск, який веде до Сердолікової бухти, загромаджений суцільним потоком глиб і обломків вулканічних порід, заріс кущами. Шлях по

міжгір’ю лише гарному скелелазу. В приморській частині на південному перевалі знаходиться Магнітний хребет (до 378 м ). Спустившись до східного підніжжя Кара-Дагу, до Коктебельської бухти, ми потрапляємо на пляж з відомою коктебельською галькою – продуктом руйнування лав Карадага. На березі можна знайти, особливо після шторму, рожеві агати і зелені яшми, м’які цеоліти і сургучні сердоліки, аметисти та багато інших самоцвітів. Цей рукотворний своєрідний природний музей просто неба площею близько 20 кв. км від 1971 року оголошено державним заповідником. Карадазький вулканічний масив, як його звуть учені, можна назвати ще «Ноєвим ковчегом». Тут, не порушений господарською діяльністю людини, зберігся багатий рослинний і тваринний світ. Багатими є й прибережні морські води.