Європейський досвід організації сільського зеленого туризму
Категоризація проводиться на підставі письмового звернення, яке надсилається в Польську федерацію сільського туризму "Гостинні господарства". Правління федерації делегує на об'єкт двох інспекторів, які здійснюють категоризацію. Присвоювані категорії відрізняються кількістю сонечок на знаку федерації — що вища категорія, то більше сонечок. Нині можна отримати максимально III категорію, тобто три сонечка. Сонечка відповідають зіркам, які використовують при катетеризації готелів. Оселя, якій присвоєно відповідну категорію, має право два роки користуватися знаком Польської федерації сільського туризму "Гостинні господарства". Після того необхідно повторно подати запит у федерацію, яка проводить інспекцію об'єкта, й затверджує категорію на наступні два роки.
Зараз у Польщі існує безліч гостинних господарств і мікроготелів у сільській місцевості, для яких сільський туризм є основною формою підприємництва. Натомість типових агротуристичних господарств порівняно мало. А з-поміж тих, які функціонують, значна кількість стратегічно зорієнтована на приймання німецьких туристів (йдеться про економічно розвинутіші території західної Польщі).
Для обслуговування цього сегмента споживачів власники агроосель західного регіону країни пристосовують інтер'єр до високих євростандартів: облаштовують на рівні люксу ванні кімнати, використовують елементи оздоблення інтер'єру, "рідні" для німецького менталітету (наприклад, фігурки гномів і інших персонажів німецьких казок), використовують готичне письмо на рекламних щитах, вивісках з написами німецькою мовою.
Для німецьких туристів, які становлять абсолютну більшість усього закордонного туризму в Польщі, відпочинок у польському селі лише на 10-15% дешевший від пропозиції "Urlaub auf dem Bauemohof" і тому спонукає західнопольських господарів підтримувати паритетно високі ціни і стандарти сервісу.
Загальним недоліком польського агротуризму в інших регіонах країни є недостатній зв'язок його матеріальної бази із селом, сільським господарством, з традиційною архітектурою та інтер'єрами. Сільські мешканці часто з великим старанням та запалом намагаються уподібнити свої будинки та помешкання міським, що знижує екзотичність їх сприйняття туристами. Власники агротуристичних господарств, зазвичай, не надають належного значення піклуванню про те, щоб їх будинки мали якомога більше оригінальної архітектури та етнорегіональної стилістики.
Агротуристичний продукт, що пропонується польськими господарствами, на жаль, часто зводиться виключно до ночівлі та харчування. Але ж загальновідомо, що рентабельність об'єктів для ночівлі зростає при наданні, наприклад, інших послуг.
Промоційна система польських агротуристичних господарств також варта наслідування. У країні щорічно видаються десятки тисяч каталогів та рекламних буклетів із агротуристичними послугами, розробленими для всіх територіальних рівнів: груп воєводств, воєводств, гмін і навіть окремих сіл. Перевагою каталогів є насичення їх конкретною практичною інформацією: ціни, адреси, категорії та види осель.
Інформаційні технології просування та збуту європейського агрорекреаційного продукту в умовах глобалізації туристичного ринку
У XXI ст. понад 2/3 ринку збуту європейського агрорекреаційного продукту реалізується через глобальні системи комп'ютерного підбору й подальшого бронювання агрооселі, інформацію про яку пересічний споживач отримує з мережі Інтернет.Зараз системи просування і збуту продукції й послуг через Інтернет розвиваються у геометричній прогресії, багато в чому завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США. Щорічно в США виділяється близько 2 млрд доларів на створення нової мережної інфраструктури. Дослідження у галузі мережних комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.
Процеси інформатизації охопили й туристичну сферу України. Так, згідно з даними досліджень експертів служби "monitoring.ua", більшість українських користувачів мережі — це люди, які працюють, співробітники фірм, що мають доступ до мережі на роботі. Цей факт підтверджується погодинним аналізом відвідуваності мережі: найменше в Інтернет заходять у вихідні і святкові дні та вночі, а найчастіше — в робочі дні з 14-ї до 17-ї години.
Середній користувач мережі має вищу освіту (60 %), вік від 20 до 44 років (55 %), має родину і дітей (65 %) і має прибуток понад 80—100 доларів на місяць на члена родини (38 %). Вимальовується портрет людини, що належить до класичного "середнього класу".
Нижче в табл. 2.1 наводимо офіційні веб-сайти національних агротуристичних організацій тих країн, в яких цей вид туризму набув найбільшого розвитку. З їх допомогою можна самостійно вивчати європейський досвід організації сільського туризму, ознайомлюватися зі здобутками у цій сфері, наводити партнерські контакти з закордонними асоціаціями, підприємцями і туроператорами сільського туризму. А зрештою, кожен з наведених сайтів пропонує умови прямого маркетингу, тобто можливості через сайт підшукати і забронювати для себе агрооселю у будь-якому реґіоні Євросоюзу.