Рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму у Карпатськму регіоні

•Значний рівень безробіття створює основу для збільшення злочинності, що буде відлякувати потенційних туристів.

•Суперництво та відсутність координації між різними організаціями, що займаються промоцією сільського туризму, заважає впровадженню єдиних стратегічних цілей розвитку сільського туризму в регіоні.

•Поганий політичний імідж не сприяє діяльності іноземних інвесторів.

•Відсутність політичної стабільності та закону "Про сільський туризм" заважає організації відпочинку на селі.

(Т) Потенційні можливості та вигоди від розвитку сільського зеленого туризму в регіоні:

•Розвиток сільського туризму значно збільшить доходи селян, що поліпшить економічний розвиток карпатських сіл.

•Збільшиться зайнятість сільського населення, особливо жінок.

•Приїзд туристів сприятиме більшому піклуванню, а відтак, кращому збереженню культурно-історичних пам'яток регіону.

•Будуть створюватися нові робочі місця в сфері обслуговування, медицини, транспортній мережі, які зможуть надати роботу і випускникам вищих навчальних закладів.

З огляду на результати проведеного нами SWOT-аналізу, рекомендуємо організаціям, що займаються розвитком сільського зеленого туризму в адміністративних областях і районах нашої держави (зокрема — карпатських):

—провести уніфіковану категоризацію відпочинкових осель;

—розробити заходи (передусім анімаційні) для збільшення тривалості перебування відпочиваючих у сільських оселях;

—налагодити обмін досвідом з гмінами Польщі, де накопичено чималий практично-господарський досвід розвитку сільського зеленого туризму;

—регулярно проводити тренінги для господарів агроосель та сільських працівників, задіяних в агротуристичному сервісі;

—розробити пілотажні проекти, які дадуть змогу наочно продемонструвати користь від сільського зеленого туризму для різних сільських громад та накопичити досвід;

—створити веб-сторінку Карпатського регіону як терену сільського зеленого туризму;

—розробити централізовану (передусім, комп'ютерну) систему резервування місць;

—створити інформаційні центри у Львові, Жовкві, Славському, Івано-Франківську, Яремчі, Косові, Вижниці, Ужгороді, Міжгір'ї та Рахові, які б займалися збором і оперативним поновленням інформації про власників агроосель, атракційні місця, стан заповненості наявних агроосель, кон'юнктуру цін та іншої інформації, необхідної для туристів. Менші за масштабом виконуваних функцій інформаційні центри варто також створити майже в усіх районних центрах Карпатського регіону або місцях з великою привабливістю для туристів;

—розробити заходи з поліпшення іміджу Карпатського регіону як споконвічного терену відпочинку, оздоровлення й духовного екозбагачення особистості, зокрема такі, як публікація рекламних проспектів, виступи у засобах масової інформації, проведення різноманітних рекламних акцій тощо.

Систему менеджменту й маркетингу сільського зеленого туризму в регіоні треба будувати із урахуванням ключових "точок росту", окреслених SWOT-аналізом.