Печери Тернопілля і їх туристичне використання
Інформація з архівів тернопільського спелеоклубу:
1966р - львівські спелеологи відкопали печеру, яка отримала назву "Оптимістична". У 1966р проведені три експедиції :
1-а експедиція - червень - довжина печери - 1345 м;
2-а експедиція - серпень - довжина печери - 6333 м;
3-а експедиція - листопад - довжина печери - 8976 м.
1967р - львівські спелеологи продовжили зйомку "Оптимістичної".4-а експедиція - січень - довжина печери - 9948 м;
5-а експедиція - травень - довжина печери - 15678 м;
6-а експедиція - липень - довжина печери - 15678 м;
7-а експедиція - серпень - довжина печери - 18885 м;
8-а експедиція - листопад - довжина печери - 20342 м.
1968р - в цьому році львівські спелеологи провели 3 експедиції:
9-а експедиція - травень - довжина печери - 20662 м;
10-а експедиція - серпень - довжина печери - 23277 м;
11-а експедиція - листопад - довжина печери - 30444 м.
Печера "Оптимістична" вийшла на перше місце в СРСР по довжині.
1969р - наступні експедиції львівського спелеоклубу "Циклоп":
12-а експедиція - травень - довжина печери - 37132 м;
13-а експедиція - серпень - довжина печери - 43572 м;
14-а експедиція - листопад - довжина печери - 51608 м.
Печера Кришталева
Перша згадка про велику печеру біля села Нижнє Кривче зустрічається в 1721 р. у книзі Г. Жончинського "Натуральна історія королівства Польського". В 1745 р. Габріель Жончинський у новій роботі "Актуальна історія натуральна королівства Польського" пише знову про печеру в селі Кривче "із тісним входом, таку заплутану, що в ній можна заблудитися". У 1783 р. про печеру в с. Кривче пише Кс. Ладовський у книзі "Історія натуральна королівства Польського". У 1878 р. вийшла книга А. Грушецького "Про печери від Карпат до Балтики", яка є фактично першим кадастром, що включав і печери Поділля. Тут говориться про багато печер, у тому числі й про Кришталеву.
У 1908 р. Кришталеву вдруге відкрили інженер К. Гутковський і доктор (наук) М. Орлович. Вони описали її привхідну частину та декілька великих залів.
У 1928-1930 рр. проводились археологічні дослідження ближньої частини Кривченської ("Кришталевої") печери під керівництвом професора археології Львівського університету Леона Козловського. У 1939 р. у роботі "Нарис історії Південно-східної Польщі" він писав, що вхідний коридор був такий недоступний і засипаний, що з великими труднощами, проповзаючи в глибину вузьким ходом, він спільно з членами експедиції потрапив у перший зал, який був названий іменем проф. Козловського (зараз зал "Казковий"). Наступним спеціалістом, який продовжив вивчення Кришталевої печери, став варшавський археолог Людвіг Савицький, який разом з археологічними пошуками зайнявся геологічними дослідженнями й проблемою обладнання печери для відвідування туристами.