Національний природний парк „Сколівські Бескиди”

Серед плазунів досить поширена є ящірка живородяча (Lacerta vivipara). Вона відома тим, що на відміну від інших земноводних на відкладає яйця, а народжує малят живими. Також можна побачити і полоза. Це не отруйна змія, як може досягати довжини до 2 метрів і є тим самим найбільшою змією у Карпатах. Перш ніж повністю проковтнути свою здобич полоз її спочатку душить. Цей вид подекуди називають карпатською гігантською змією. Він є рідкісним у всьому своєму ареалі і тому занесений у Міжнародну Червону книгу.

А серед земноводних найпоширенішими в лісах парку є саламандра плямиста (Salamandra salamandra) і жаба трав’яна (Rana temporaria). Тритон гребінчастий (Triturus cristatus) зустрічається в Українських Карпатах до висоти 1450 м. над р. м. У цьому регіоні поширений також тритон карпатський, як найчастіше зустрічається на висоті 350-800 м. над р. м. З огляду на те, що він поширений тільки у Карпатах і має відносно малий ареал, цей вид також занесено до Червоної книги України.

Серед слимаків можна побачити такі види, як равлик пшеничний (Granaria frumentum), равлик вівсяний (Chondrina avenacea), равлик баштаноподібний Більця і равлик замкнений пильчастий (Serrulina serrulita). Усі вони занесені до Червоної книги України.

Фауна птахів парку включає види, які характерні як для листяних, так і для хвойних та мішаних лісів. У листяних лісах регіону мешкає багато птахів, що відкладають свої яйця у дуплах дерев: різні види сов, повзик (Sitta europea), різні види мухоловок та синиць. Часто можна побачити як гніздиться голуб-синяк (Columba oenas). В роки високих врожаїв букових грішків відбуваються великі нашестя в’юрків (Fringilla montifingilla). А ось типовими видами птахів хвойних лісів є рябчик (Bonasa bonasia), припутень (Columba palumbus), тинівка лісова (Prynella modularis), біловолий (Turbus torquatus), синиця чорна (Parus ater), синиця блакитна (Parus caeruleus) та корольок жовтоголовий (Regulus regulus).Завдяки старим деревам у горах можна зустріти мешканців тайги, наприклад, жовна чорна (Dryocopus martius) або горіхівку (Nucifraga caryocatactes). А завдяки великій кількості дуплистих дерев можна побачити дуплогніздників.

Рослинний світ

Рослинність класифікують на дерев’янисту і трав’янисту. Вона поділяється на висотні яруси і виділяється ще неярусна рослинність.

За наявністтю стовбура і характером галуження дерев’янисту рослинність ділять на три групи:

Дерева - Головна вісь добре виділяється, утворюючи стовбур. Гілки розміщенні у вищій частині і утворюють крону.

Чагарники - головна вісь не виражена і не утворює стовбура. Галуження починається біля кореневої шийки, а бокові гілки сягають розмірів центрального стебла.

Ліани - дерев’янисті рослини з виткими стеблами, котрі для свого росту та розвитку потребують опори.

Розміри головних стебел дерев (Карпат) коливаються від 10 см. (полярні верби) до 65 м. (ялина звичайна або дугласія зелена). Для порівняння привидемо приклад стовбура екваліптів в Австралії - 150 м. А самою довгою дерев’янистою рослиною є пальма-ліана ротонгія - 300 м.

За висотою у стиглому віці дерева ділять на 5 категорій (величин):

1.Дуже високі - 40,1 м і вище (дугласія зелена);

2.Дерева першої величини - 26-40 м. (сосна звичайна);

3.Дерева другої величини - 16-25 м. (груша лісова, граб);

4.Дерева третьої величини - 7-15 м. (яблуня лісова, клен польовий);

5.Дерева низькі або деревця - до 7 м. (фістажка справжня).

Чагарники поділяються на три категорії: