Класифікація рекреаційної діяльності за напрямками

Молодіжний і дитячий туризм

Майбутнє кожної держави — це її підростаюче покоління. Діти й підлітки становлять 21,5 %, або близько 11 млн чол., загальної кількості населення України. Виходячи з цього, постає потреба вироблення сис­темного підходу до проведення молодіжної політики, сприяння духов­ному й фізичному розвитку підростаючого покоління, виховання у ньо­го почуття громадської свідомості та патріотизму.

Державна туристична адміністрація України, інші міністерства та відомства реалізують державну молодіжну політику в контексті вико­нання загальнодержавної програми «Молодь України».

Значна увага приділяється оздоровленню та відпочинку цієї кате­горії населення країни. Так, упродовж 2000 р. в різних типах оздоров­чих закладів усіх форм власності відпочивали понад 3 млн дітей і підлітків, близько 40 тис. школярів і студентів здійснювали туристські подорожі за кордон. Крім того, екскурсійні послуги надано 3,5 млн дітей та підлітків.Серед туристських підприємств, які спеціалізуються на молодіжно­му туризмі, найбільшим залишається AT «Супутник-Україна». Незва­жаючи на те що система ринкових відносин зруйнувала монополію «Супутника» на цей вид туризму, він є одним з провідних у цій сфері. У системі «Супутника» близько 40 підрозділів, які працюють в усіх регіонах країни, укомплектовані професійними кадрами і мають власну матеріальну базу: у Києві — готель «Мир», у Луганську — «Дружба», в Одесі — «Юність», туристські комплекси в Запорізькій та Черкаській областях, молодіжний центр «Верховина» в Закарпатській області, влас­ний автобусний парк. AT «Супутник-Україна» має всі можливості для якісного обслуговування дітей та молоді на туристських маршрутах України і відпочинку та оздоровлення молоді за кордоном. З цією • метою підготовлено низку спеціалізованих програм, наприклад «Пре­зидентський клас», «Т. Г. Шевченко — великий син українського народу», пізнавальні екскурсійні програми в Києві та в усіх обласних центрах України.

Водночас матеріальна база, що перебуває під юрисдикцією різних міністерств і відомств, не використовується в повному обсязі, а цільові кошти зі спеціалізованих джерел фінансування, які виділяються з дер­жавного бюджету для відпочинку та оздоровлення дітей і молоді, не завжди використовуються за призначенням. Ринкові відносини витісни­ли екскурсійні програми для школярів та студентів. Тури по Дніпру стали доступними хіба що для іноземців.

У зв'язку з цим конче потрібні координація діяльності всіх міністерств і відомств, проведення протекціоністської (передусім фінансової) полі­тики з боку держави. Це насамперед упровадження спеціалізованих навчальних туристських програм залежно від вікових та освітніх особ­ливостей дітей і молоді, виконання програми оздоровлення та фізичного загартування підростаючого покоління.

Сільський (зелений) туризм

Сільський (зелений) туризм, або агротуризм, є одним з видів еколо­гічного туризму, який останнім часом набуває поширення і продовжує активно розвиватися в багатьох європейських країнах. Не є винятком і Україна. Характерно, що в розвинених країнах світу такий вид відпо­чинку користується попитом не лише у людей середнього достатку, а й у заможної частини населення. Адже агротуризм дає можливість міським жителям відпочити в сільській місцевості на природі, позбутися стресів, відвідати місцеві пам'ятки, ознайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та народними традиціями, які вони зберігають, а за бажан­ня — взяти участь у сільськогосподарських роботах.

Цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних ре­гіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в при­ватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище. За агротуризмом в Україні велике май­бутнє.

Яскравою ілюстрацією може бути 3-річний досвід становлення сільсько­го туризму на Жовківщині, зокрема на Жовківському Розточчі. У 70 — 80-х pp. це була в основному база відпочинку. Як і в інших рекреацій­них районах, у цей період сільські жителі реалізували відпочиваючим домашні продукти і дари лісу. Разом з тим у 90-ті pp. інтерес до цього регіону зростає з погляду релігійного (Крехівський монастир), еколо­гічного (заповідник і національний парк) та міжнародного (близькість до Польщі) туризму. Саме на цей період припадає занепад рекреацій­них баз на Розточчі. Тому ініціатива громадських організацій і місце­вих органів щодо розвитку осередків сільського туризму виявилась досить актуальною. Було створено Жовківський осередок туризму з п'ятьма базовими пунктами (Жовква і чотири розтоцьких села). На початок 2000 р. він налічував 20 сільських садиб, що могли одночасно обслуговувати до 90—100 чол. Обов'язковим елементом розвитку сільського туризму на Жовківщині були заняття й тренінги з організа­торами туризму та власниками садиб. У 1999 р. впродовж першого туристського сезону було прийнято 45 осіб з різних регіонів України, в тому числі учасників Всеукраїнського семінару з сільського туризму (травень 1999, Жовква). Окремі акції організовувались для туристських груп гостей з Польщі й Канади — сільські фестини. Відроджуються запрошення шкільних груп з різних регіонів України для ознайомлення з природою, історією та культурою цього краю.