Туризм і світогляд людини

Однак казати про будь-яку систему в орґанізації мандрівок не можна. Характер подорожей у стародавньому світі був здебільшого стихійним і примусовим. В основному це були міграції з менш сприятливого місця для проживання в більш сприятливе.

З розвитком суспільства, виникненням товарно-грошових відносин, розподілу праці та виокремленням осіб, що не були зайняті в суспільному виробництві та управлінні, з'явилася категорія людей, що могли подорожувати. Появі цілеспрямованих подорожей сприяли і такі фактори як:

— розвиток торгівлі, що, в свою чергу, сприяв як соціально-економічному розвитку суспільства, так і задоволенню потреб людини в пізнанні навколишнього світу. З історії ми знаємо, що багато купців були водночас і мореплавцями, і вченими (зрозуміло в тогочасному розумінні цього слова). Серед них ми можемо назвати відомого мореплавця, венеціанського купця ХІІІ ст., — Марка Поло, який залишив своїм нащадкам “Книгу Марка Поло”, що правдиво змальовувала культуру та побут Далекого Сходу і довгий час була керівництвом для складення географічних карт;

— важливим фактором, що сприяв розвитку подорожей у різні епохи була релігія. Виконання віруючими релігійних обрядів, паломництво до святих місць сприяло тому, що для паломників створювалися необхідні умови для проживання, харчування, транспортування та ознайомлення зі святинями, тобто це були ті ж самі послуги, якими забезпечувалися пізніше туристи. Прикладом може бути Києво-Печерська лавра, що мала для обслуговування прочан в XVIІ ст. аптеку, бібліотеку церковних книг, трапезну і, що найбільше вражає, “гостинні будинки” — своєрідні готелі для прочан;— наступним важливим фактором, що сприяв розвитку туризму, був розвиток культури, науки, мистецтва. Природно, що з'являються певні категорії мандрівників з метою ознайомлення з визначними пам'ятниками мистецтва, а також з'являється і друга категорія людей, тих, що прагнуть здобути освіту в інших країнах, вивчати іноземні мови тощо;

— пізнання людиною природи призводить до відкриття цілющих якостей деяких природних джерел, місць з унікальним кліматом, що можуть поліпшувати здоров'я людини. Цей важливий фактор сприяв розвитку подорожей саме з метою оздоровлення, то зазвичай є основною функцією такого соціального явища як туризм;

— важливим фактором, що сприяв появі туризму в суспільстві і досі є важливим для його розвитку, є збільшення частки вільного часу, що дав людині не тільки відновлення своєї життєвої сили, а й можливість раціонально й корисно використати свій вільний час для пізнання навколишнього світу, займатись улюбленою справою і виховувати підростаюче покоління, використовуючи досвід і досягнення прийдешніх поколінь і умови та засоби сучасності.

Незважаючи на розвиток окремих напрямків туризму, розширення спектру цілей подорожей і навіть проведення окремих заходів та будівництво спеціальних об'єктів для відпочинку, лікування, розваг чи паломництва, туризм ще не мав під собою комерційної спрямованості. Деякі комерційні заходи окремих осіб та орґанізацій, що допомагають проводити вільний час, здійснювати релігійні потреби або поліпшувати здоров'я, є відособленими. Системною орґанізацією таких заходів ніхто не займається. Туризм існує, але він ще не є галуззю цілеспрямованої діяльності. Така ситуація в розвитку туризму спостерігалася майже в усіх розвинених країнах до другої половини XIX ст.

Але незважаючи на те, що туризм не є окремою галуззю економіки і всеохоплюючим масовим явищем у суспільстві, доступним для більшості, він, проте, виконував властиві йому головні функції, а саме:

Пізнавальну

. За допомогою мандрівок людина пізнавала світ, накопичувала досвід, формувала свій світогляд, що сприяло розвитку науки, культури, мистецтва й було важливим фактором суспільного поступу.

Рекреаційну, або оздоровчу

. За допомогою подорожей люди поліпшували своє здоров'я, отримували нові враження, що здебільшого позитивно впливало на фізичне та психічне здоров'я.

Політичну