Ергономіка та дизайн у приладобудуванні

г) розробити креслення робочого місця оператора;

д) побудувати структурну схему, відтворюючу зв’язки в підсистемах, замикання інформаційних потоків на людину-оператора;

е) скласти текстовий звіт за приведеною формою по роботі і прикласти до нього виконані креслення.

Етапи проведення ергономічної експертизи

діючого пульта, стенда або приладу

1. Загальний опис включає в себе коротку характеристику об’єкта, що досліджується: призначення, місце розташування, які основні та додаткові параметри регулюються, основні задачі оператора (за якими параметрами він слідкує, які регулює, по яким питанням приймає рішення) і послідовність ви¬конання операцій; ведучі канали інформації (зоровий, слуховий); моторні дії (ручне або ножне управління); контингент осіб на який розраховано пульт або прилад (стать, вік, країна); можливі аварійні ситуації і відмови, обмеження в роботі або якісь особливі умови розміщення та експлуатації.

2. Складання антропометричної характеристики. Вихідні дані беруться із аналізу довідкових матеріалів по антропометричним вимірам. Користуючись цими матеріалами студенти оцінюють фактичне робоче місце оператора і розроблюють його найбільш раціональну конструкцію.

На кресленні дається орієнтовне планування пульта за допомогою плоскістного манекена. Уточнюється відповідність пульта об’єму приміщення, висоти панелі, зони огляду, ергономічним вимогам. Оцінюється робоча поза, сидіння оператора, визначаються сфери захвату.

Вибір пози і положення опе¬ратора значною мірою залежить від розмірів інформаційного поля і відстані від приладів до очей оператора.

При роботі з невеличкими приладами (шкалами) або приладдям, що потребує використання лупи, відстань до очей повинна дорівнювати 12-25 см; таку роботу виконують тільки в позі сидячи. При роботі з віддаленням від панелі на 25-30 см сидяча поза також вважається кращою. При віддаленні від засобів відтворення інформації і органів управління на 35-50 см робота частіше виконується в положенні стоячи і, нарешті, при відстані від очей до об’єкту стеження більш ніж на 50 см робота виконується тільки в положенні стоячи.

При роботі біля пульту управління (лицьової панелі приладу) повинні витримуватись оптимальні кути зору. При роботі стоячи кут зору 30°2,5°, а в положенні сидячи 38°2,1°. Необхідно визначити кутовий розмір панелі і порівняти з нормальним кутом зору. Кутовий розмір визначається з виразу

,(1)

де  – кутовий розмір панелі, град;

S – висота панелі, м;

L – відстань від панелі до оператора, м.

На основі помічених відхилень складаються рекомендації і вносяться зміни в конструкцію за даними антропометрії.

3. Оцінка умов праці на робочому місці дається на підставі порівняння нормативних вимог з фактичними характеристиками виробничого середовища. Бажано заміряти температуру, вологість і швидкість руху повітря, а також освітленість робочого місця оператора (що виконується з урахуванням фактору часу, тобто довготривалість і темп виконання цієї роботи).

Оцінюючи умови праці необхідно зазначити: які несприятливі фактори можуть бути присутні на цьому робочому місці і проаналізувати їх; заходи по усуненню шкідливого впливу середовища на роботу оператора (якщо воно є) і дати рекомендації до цього розділу у загальному плані (умови праці оператора вимагають поліпшення і т. і.).