Новітні технології по відновленню нафтових свердловин і підвищення видобутку нафти
Канали (5,6) підведення активного і пасивного середовищ до струминного апарата перекриті при установці вставки, що блокує, (11) стінками останньої, при установці депресивної вставки (12) - зазначені канали відкриті але ізольовані друг від друга шляхом перекриття поперечного переріза колони насосно-компресорних труб (1) стінкою депресивної вставки (12).
На поверхні встановлене імпульсно-депресійний пристрій, що складається з камери розрядки (13), у якій переміщаються з можливістю замкового сполучення плунжер (14) і підпружинена втулка (15). При цьому хід плунжера (14) обмежений поперемінно установлюваними фіксаторами (16) на відстані (а) мал.2, і (17) на відстані (б). Плунжер (14) приводиться в рух гідроциліндром (18) з підпружування штока пружиною (19) і з можливістю гідравлічного замикання поршневої порожнини гідрозамком (20) з керуванням від гідророзподільника (21) і подачею від гідронасоса (22) робочої рідини з бака (23). Камера розрядки (13) має дренажний вільний гідравлічний висновок у ємність (24).
По колоні насосно-компресорних труб (1) подають під тиском активне рідке середовище, у якості якої використовують неагресивні чи рідини розчини з кінематичною в'язкістю не більш 25мм/з (сантистокс) і температурою не вище 120 С, наприклад: нафта, неграничний гас, водяні розчини кислот (до 8%), крім НР, сольові розчини і т.п.
Під робочим тиском активне рідке середовище по колоні (1) надходить у мультиплікатор тиску, установлений нижче зони перфорації. На цьому етапі роботи ІСК-1 вставка, що блокує, (11), попередньо встановлена в струминному апараті, перешкоджає надходженню середовищ у канали (5) підведення активного середовища і (6) підведення пасивного середовища. Одночасно з цим під дією тиску активного середовища закритий її прохід через систему зворотних периферійних клапанів (10). При цьому пакер (7) знаходиться в транспортному положенні (не распакерований) і не перешкоджає перетіканню середовища між підпакерною і надпакерною зонами.
Роботу мультиплікатора тиску можливо проводити шляхом прокачування через нього активного рідкого середовища в плині 20-30 хвилин з витратою 3-6 л/с, потім витрата поступово збільшити до 6-12 л/с. Обробку починають установивши мультиплікатор тиску (вихідні канали) нижче рівня перфорації приблизно на 2 метри, потім його чи східчасто плавно піднімають уздовж стовбура свердловини і роблять обробку з частотою створюваних імпульсів від 70 до 150 імпульсів у хвилину і з величиною тиску від 1,7 до 2,2 величини статичного тиску в свердловині на рівні шару. Час обробки в залежності від механічних властивостей колектора складає, як правило, 90-120 хвилин на 1 метр інтервалу перфорації.
На кожнім інтервалі перфорації роблять обробку в двох режимах – депресійним імпульсним пристроєм, розташованим на поверхні (мал. 2):
Перший режим фіксатор (16) установлюють на відстані (а) від торця ступіні плунжера (14) мал.1. У початковому положенні за допомогою гідроциліндра (18) плунжер (14) підгортається до втулки (15) і герметизує свердловину. Далі поршнева порожнина гідроциліндра (18) перекривається гідрозамком (20) і за допомогою насосного агрегату виробляється підйом тиску до установленої величини 10...15Мпа. Після чого за допомогою розподільника (21) гідрозамок (20) виключається з'єднуючи поршневу порожнину гідроциліндра (18) зі зливом. Під дією пружини (19) і свердловинного тиску плунжер різко переміщається на відстань (а) відкриваючи на невеликий проміжок часу свердловину. При цьому рідина з великою швидкістю почне переміщатися в утвореному зазорі між плунжером (14) і втулкою (15). Втулка (15) під дією власної пружини і гідравлічного тиску в свердловині також переміститься на величину (а) чи трохи більше (що забезпечується конструкцією) і різко зістикується з плунжером (14).
Різке перекриття потоку рідини зі свердловини викликає зворотний гідроудар, що буде поширюватися в свердловину і впливати гідростатичним імпульсом на призабійну зону (мал.3).Другий режим роботи депрессионной імпульсної установки зв'язаний з переміщенням плунжера (14) на відстань (б) при установці фіксатора (17). При цьому переміщення втулки (15) обмежується відстанню (а), наприклад застосуванням стопорного кільця, отже оскільки а>б забезпечується постійний відкритий зв'язок свердловини з камерою (13) і ємністю (24).
Завдяки наявності рідини в порах свердловини, створювані імпульсно-депресійне навантаження поширюються в присвердловинній зоні шару. У результаті виникають механічні порушення в пористому середовищі, відбувається розущільнення кольматиуючого матеріалу і глинистих включень, від стінок порових каналів відокремлюються забруднюючі частки, внесені в пори на стадії буравлення свердловини (частки бурового розчину), так і на стадії експлуатації свердловини (при глушінні свердловини й інших операцій).
Під час роботи стежать за наявністю зважених часток у, що витягається зі свердловини рідкому середовищу. По закінченні обробки піднімають мультиплікатор тиску приблизно на два метри вище верхніх отворів перфорації, потім свердловину глушать, демонтують лінію нагнітання, монтують фонтанну арматуру. Зворотним промиванням піднімають вставку, що блокує, (11), фонтанну арматуру демонтують і встановлюють пакер (приводять його в робоче положення), а в струминному апараті встановлюють депресивну вставку (12), ізолюючи друг від друга канали підведення (5 і 6).