Сучасні моделі зачісок і сучасні технології в перукарській справі

У Німеччині жінки також носили зачіску типу “фонтаж”, але вони не були такими легкими і витонченими, чим і відрізнялись. Пізніше носили зачіску “яйцевидної” форми. Зачіски тяжкими і міцними, сильно пудрились.

Перуки також відрізнялись від попередніх. Тут волосся укладалося на самому верху перуки, прикрашалися чепчиками та квітами але не пір’ям.

Німецькі чоловіки в зачісках наслідували короля Фрідріха І. Спочатку перуки зменшилися а потім зовсім зникли.

Власне волосся зачісували назад і зав’язували чорною стрічкою на шиї, при цьому волосся на висках припудрювали. Одним словом, зачіски були скромними і строгими.

Характерність зачісок стилю Рококо – це висока громіздкість. Вони становлять волосяні споруди на пів метра висотою.

Щоб виконати таку зачіску, треба було застосувати каркаси. Зверху на зачісці прикріпляли різноманітні фігури.

Важко назвати інший стиль, який прикрашав би зачіску більше, ніж стиль Рококо – золоті шпильки, нитки перлів, банти з дорогоцінними підвісками, пір’я різних величин, гребені з опала, онікса. Шпильки використовували десятками, а то й сотнями.

Було модно прикрашати зачіску живими квітами, і щоб вони не в’янули, в середину вставляли флакон з водою. Декорували зачіски гірляндами дрібних шовкових квітів, довгими страусиними перами, перами марабу.

Під час стилю рококо чоловічі і жіночі костюми шили із простого сукна, тонкої шерсті бархату, багато декорувались. З часом одяг змінювався стаючи вишуканішим і дорогоціннішим. Мода стилю диктувала плавність ліній, прикрас, видів квітів, розеток, вишивок, роблячи костюм більш нарядним. Знамениті паризькі перукарі та модельєри створюють чудові моделі, зразки для покорення європейських дворів. Багато уваги приділяли доповненню костюма та зачіски. Знамениті художники робили ескізи, модні ювеліри придумували вишукані прикраси. Найбільш поширеними були бархатні сітки, стрічки, брошки...

З головних уборів чоловіки носили трикутні капелюхи з високо піднятими полями, відпрацьовані пухом, чи коротким страусиним пір’ям. Нижні верстви населення носили суконні і жерстяні ковпаки, м’які фуражки, круглі широкополі капелюхи з стрічкою.

Жіночі головні убори стали частиною зачіски, являючись її прикрасою. Велика кількість моделей шляп. На зачісках носять кружевні чепчики, заколки, муфточки. Чепчики дістали різні назви: “Тереза”, “летючка”, “капуста”, “ріпа”, візок. Носили шляпи з круглими полями – “квакерські”, а також низькі фетрові шляпи-трикутники. Для збереження зачіски носили нічні головні убори у виді сітки із тонких ниток, кружевних чепчиків, відпрацьовані рюшками.

Придворні кавалери і дами прагнули під ділилами і пудрою приховати вік.

Користувалися духами, помадами, ароматичними маслами, сильно фарбували губи. Носили при собі коробочки ароматними.

Стиль рококо вразив мене витонченістю форм, своїми силуетами, складністю виконання моделей, їх оформлення. А особливо використанням великої кількості декоративних прикрас, накладних елементів. Вражає пишність і водночас легкість витвору. І саме зачіски цього стилю вказують, що таке справжнє мистецтво.

Дана модель фантазійної зачіски виконується на основі базової моделі зачіски створеної в 1780 р. (стиль Рококо) куафером Леонардом для королеви Марії-Антуанетти.

Для того, щоб виконати таку зачіску, потрібно використати каркас (в даному випадку з картону). Необхідна велика кількість шпильок.Виконана зачіска вимагає вміння, терпіння, фантазії, а також займає багато часу. Фасони цієї зачіски можуть бути найрізноманітніших силуетів, фасонів, з різним сюжетом. Прикрашається зачіска стрічками, пір’ям, та іншими декоративними прикрасами. Не верху зачіска може прикрашатися різними фігурками, в даному випадку це пташки.