ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗВІДКИ БОЛОТ

Результати розвідки місцевості оформляються на карті (схемі місцевості) спеціальними умовними знаками. Важливі відомості, які суттєво впливають на пересування підроаділів (зруйновані мости, гідротехнічні споруди, затоплені ділянки місцевості, пожежі та завали в лісі), доповідаються негайно.

2)Зміст і порядок розвідки болот

Розвідка болота найчастіше ведеться з метою визначення його прохідності і вибору напрямку руху його подолання чи обходу.

Загальний порядок розвідки болот наступний.

Спочатку болото оглядають з підвищення пункту чи з високих дерев. При огляді необхідно установити характер поверхні (гряди, канави) і рослинність болот, наявність доріг, стежок, водяних поверхонь і відтоків, торф'яних пожеж, а також орієнтирів. Огляд дозволяє одержати орієнтоване уявлення про прохідність болота і визначити, які напрямки необхідно в першу чергу розвідати. Тому удалий вибір точки для огляду болота може значно скоротити час на його розвідку.

Обстеження болота починають з його окраїни, поступово пересуваючи до середини. У першу чергу обстежують ділянки і напрямки, де проходять дороги, тропи, росте сосна, а також наявні інші ознаки, що вказують на кращу прохідність болота.

При розвідці торф'яних боліт проміряють їхню глибину, товщину торф'яного шару, а також визначають щільність торфу і якість ґрунту дна.

При розвідці заболочених ділянок без торф'яного покриву (лугових і боліт, мокрих лугів, солончаків, плавнів) досліджують і визначають багнистість ґрунту дна і глибину шару води. Заболочені ділянки прохідні для колісних машин при твердому дні і глибині води не більш 40 см.

При виборі траси переходу через болото вимірюють по компасу азимути напрямків руху для кожної ділянки шляху.

Розвідані дані про болото і прилягаючої до нього місцевості наносять на карту чи складають схему, показуючи при цьому:

— уточнене на місцевості накреслення контуру болота, дороги і тропищо підходять до нього;

— проходи по болоту, азимути їхніх напрямків і орієнтири;

— вогнища торф'яних пожеж і ділянки з вигорілим торфом;

— місця торфорозробок, озера, канави і струмки по болоту, а також драговини й інші небезпечні для руху ділянки;

— розподіл рослинності і характерні деталі рельєфу.

У легенді вказують:

тип болота і характер його поверхні (купини, гряди й ін.), товщину і щільність торф'яного шару;

глибину й обводненість на різних ділянках, ґрунт дна; характер рослинного покриву, стан доріг, троп і їхня прохідність;

характеристику окраїн і середини болота, розвіданих проходів через нього; дані про задимленість і видимість на ділянках проходів;

характер і обсяг робіт з поліпшення прохідності і наявність матеріалів для виконання цих робіт.

При організації оборони розвідка болота як природної перешкоди ведеться уздовж його окраїни. При цьому обстежують звичайно тільки ті ділянки і напрямки, що мають ознаки найкращої прохідності. Крім того, виявляють ділянки, найбільш небезпечні в пожежному відношенні.