Графічні методи зображення статистичних даних
План
1.Поняття про статистичні графіки і правила їх побудови.
2.Види графіків:
а) лінійні графіки;
б) стовпчикові діаграми;
в) секторні діаграми;
г) графіки виконання плану;
д) фігурні діаграми;
е) знаки Варзара;
є) картограми і картодіаграми.
1. Графічний метод – це метод умовних зображень статистичних даних за допомогою фігур, ліній, крапок і різноманітних символічних образів.
Правильно побудовані графіки є наглядними, приваблюють до себе увагу , є виразними і запам’ятовуються. Вони широко використовуються в пропагандиській і агітаційній роботі.
Для побудови графіка необхідно знати, з якою метою будується графік, вивчити матеріал і володіти методикою складання графіка.
Основними елементами графіка є: поле графіка, геометричні знаки, масштабні орієнтири і експлікація графіка.
Поле графіка – це простір, на якому розміщені ті геометричні фігури, які утворюють графік.
Розмір графіків залежить від їх використання, призначення (для лекційного залу, цеху).
Геометричні знаки чи образи – це багатообразні знаки за допомогою яких зображують статистичні величини (крапки, прямі лінії, квадрати, прямокутники, рисунки, ескізи і т.д.). знаки становлять основу графіка, це його мова. Вибір знака залежить від того, що необхідно показати.
Масштабні орієнтири – це масштаб, масштабні шкали і масштабні знаки.
Масштаб – це умовна міра переводу числової величини в графіку і навпаки. Масштаб повинен біти таким, щоб необхідні дані помістились на графіку. На вертикальній шкалі повинна бути нульова точка, але коли мінімальне значення набагато вище нуля, то необхідно робити розриви вертикальної шкали, бо поле буде заповнено нерівномірно.
Масштабна шкала – це лінія, що розділена на відрізки крапками і відрізки між двома з’єднаними крапками (графічні інтервали) строго пропорційні розмірам і періодам часу зображеним на графіку даних.
Масштабні знаки – це еталони величини, що зображуються на графіку у вигляді графічних знаків: квадратів, кіл, рисунків і т.д. Ними користуються для порівняння графічних знаків із знаком-еталоном.
Експлікація графіка – це пояснення, які розкривають суть графіка: заголовок графіка, одиниці виміру, умовні пояснення. Вони можуть бути розміщені на полі графіка, або в формі умовних позначень за межами поля графіка. Заголовок має бути коротким (що? де? коли?).