Масове суспільство як альтернатива громадського суспільства
Масове суспільство як альтернатива громадського суспільства
План.
Вступ.
“Масове суспільство” як альтернатива громадського суспільства.
Висновок.
Вступ.
"Масове суспільство" як альтернатива громадянському суспільству. Сутність тоталітарного масового суспільства полягає у по¬рушенні ізольованості "внутрішньосуспільних" груп, у тотальному залу¬ченні населення до масових рухів "підтримки вождів", владників. (Див.: Корнхаузер В. Політика масового суспільства // Політологічні читання. -1992. -№1. Характерною рисою такого суспільства є "людина маси". "Маса - це сукупність осіб без спеціальної кваліфікації. Маса - це рядова людина". X. Ортега-і-Гасет у праці "Бунт мас" (1930) визначає масову людину як таку, що не відрізняється від інших, а є повторенням загально¬го типу. Маси - це посередня людина, якій характерно жити без зусиль, без намагань виправляти чи удосконалювати себе. В епоху панування мас до-мінус насильство, яке стає нормою життя і призводить до посилення ролі держави, підкорення їй всього життя, втручання її у всі сфери, поглинання всієї суспільної спонтанної ініціативи державною владою, тобто знищення громадянського суспільства.
У масовому суспільстві кожна людина є лише "гвинтиком", "ато¬мом", а це сприяє зростанню авторитарних і тоталітарних політичних ре¬жимів. Адміністративно-командні системи характеризуються зміною "горизонтальних" соціальних зв'язків у суспільстві "вертикальними", ство¬ренням атмосфери матеріальної та духовної залежності індивіда від дер¬жави, ліквідацією об'єднань громадян, створених самими громадянами. У масовому суспільстві індивіди пов'язані одне із одним лише за допомогою ставлення кожного з них до держави, але вони не співвідносяться між со¬бою у межах незалежних від держави груп. Саме відсутність референтних груп призводить до соціальної ізоляції людини й подальшої її гіпертрофованої відданості нав'язуваним державою символам і лідерам.
Основними рисами масового суспільства є:
• широка атомізація (втрата природної спільності людей у межах життєздатних референтних груп);
• готовність до засвоєння нових ідеологій (пошук втраченої стабільності та "простих" відповідей на складні питання);
• тоталітаризм (тотальне домінування псевдоєдності - "вертикальної" єдності з державою, а не "горизонтальної" - з індивідами, що мають схожі інтереси).
Німецько-американський політолог Х. Арендт вважає, що в масовому суспільстві терор стає головним стрижнем політичної діяльності, він зна¬ходить своє завершення у тоталітаризмі. Саме на базі атомізації та утво¬рення маси утворюється безкласове тоталітарне суспільство.
Висновок.
За висловом французького дослідника П.Лефорта висновок у масовому суспільстві такий, що “цілий народ має одна людина”. У ньому існують ті соціальні сили, які здатні подолати чи істотно зменшити атомізацію, тотальний контроль, але з огляду на невелику кількість та роззосередження вони не можуть ефективно впливати на ці процеси.
Використана література.
В.М. Піча, Н.М. Хома. “ Політологія”. Новий світ -2000 р.