Спеціалізовані соціальні служби за кордоном

2. Проблема старіння являє собою новий соціальний феномен ХХ століття. Якщо в 1990 році в країнах Заходу було 18 % людей похилого віку, то до 2030 року – 30 %.

згідно класифікації ООН держава вважається молодою, якщо осіб старше 65 років нараховується 4%, а старше – 7%. Тому не дивно в 1991 році ООН затвердило Принципи ООН по відношенню до похилих людей, а в 1992 році – “глобальна мета по проблемам старіння на період до 2001 року”, а 1999 рік оголосила Міжнародним роком людей похилого віку. Концептуальні погляди на місце і роль похилих у суспільстві знайшли своє відображення у документі ООН “Зробити повноцінним життя людей похилого віку”, що були підтверджені Всесвітньою зустріччю в інтересах соціального розвитку (Копенгаген, 1995 рік). Тому в світі отримали розвиток інститути соціальної служби спеціалізовані, що існують поряд із звичайними установами СР. Так отримали розвиток служби термінової соціальної допомоги (СТСС), основними напрямками діяльності яких є:

-забезпечення безплатним гарячим харчуванням та продуктами;

-надання грошової та майнової допомоги;

-направлення в медико-соціальні відділення;

-надання побутової, юридичної та психологічної допомоги;-створення каси взаємодопомоги.

В окремих країнах Західної Європи отримали розвиток спеціалізовані служби взаємодопомоги літніх. Зміст їх полягає в безоплатній допомозі літніх одне одному. Отримає поширення створення мережі спеціальних будинків для одиноких літніх. Вони призначені для постійного проживання одиноких, а також сімейних пар, що зберегли повну чи часткову можливість до самообслуговування, і потребують умов для самореалізації.

Основна мета – забезпечення сприятливих умов проживання літніх, надання їм соціально-побутової та медичної допомоги, створення умов для активного способу життя. Як правило, це одно – або двокімнатні квартири, обладнані комплексом служб соціально-побутового та медичного значення (бібліотека, столова, дисптчерські пункти, медичні кабінети і т.д.).

У світі діє близько тисячі організацій літніх, які крім допомоги здійснюють культурно просвітницьку роботу. Особливу роль відіграють спеціалізовані соціальні служби в захисті інвалідів. Нормативно-правова база соціального захисту інвалідів досить значна: Всесвітня декларація прав людини (1947 рік), Декларація прав інвалідів (1971), Конвенція і Рекомендація про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів (1983).

Важливу роль відіграє Служба Термінової Соціальної Допомоги, що надає разову допомогу, що спрямована на підтримку осіб, що потребують її. Основними напрямками є

-надання безплатного харчування;

-надання безплатного одягу;

-надання необхідної інформації;

-надання екстреної психологічної допомоги;

Специфічною галуззю є СР із військовослужбовцями, учасниками конфліктів (США – “в’єтнамці”, Франція, Іспанія, Росія). Тут проводиться спеціалізована реабілітація ветеранів.

3. Важливу роль, поряд з ЦЄПД та СПСС, відіграють соціально-психологічні служби, що діють в різних галузях виробництва. На Заході давно підмітили, що особисті проблеми працівників призводять до значного зниження якості праці. В промислово розвинутих країнах кількість найманих працівників, що користуються послугами СПСС складає 15-18 % від кількості зайнятих на виробництві. Основні види СР на виробництві: