Соціологія_-_ наука про суспільство
27.Проблема вибору шлюбного партнера. Існують фактори вибору шлюбного партнера: 1)просторова близькість; 2)уявлення про ідеального партнера; 3)приклад власних батьків; 4)прагнення особистості до самоствердження; 5)прагнення пошуку партнера, що схожий або протилежний за психічними та соціальними якостями. З любовним афектом пов*язані певні почуття: 1)ейфорія; 2)депресивні почуття; 3)схильність до фантазій; 4)порушення сну; 5)загальне збудження;6)трудність у концентрації уваги. Хатіс відніс до факторів любові: 1)повагу; 2)позитивні почуття до партнера; 3)еротичні почуття; 4)потреба у нормальному ставленні з боку партнера; 5)почуття близькості, інтимності; 6)почуття ворожості.
28.Причини виникнення конфлікту у сім*ї. Конфлікт – це приховане або явне зіткнення конкуруючих сторін. Він може виникнути у кооперації, конкуренції і в будь-якій соціальній групі. Змагання переростає у зіткнення, коли конкуренти намагаються завадити або усунути одне одного з боротьби за посідання дефіцитних благ.
29.Соціологія управління як галузь соціології. Визначення управління. Соціологія управління – це вміння досягти мети, використовуючи працю та вправність інших людей. Вид діяльності по керуванню людьми. Засіб розв*язання конфліктів між людьми. Метод впливу на людей з метою отримання певних результатів. Смстема прийняття оптимальних рішень. Інструмент регуляції міжсуб*єктних відносин.
30.Сутність соціологічного підходу до управління. Основні визначення сутності: 1)Діяльність органів управління – державних та громадських. Включає весь комплекс підбору, перепідготовки та розставлення кадрів, їх просування службовою драбиною, їхні відносини при виконанні функцій управління. 2)Керувальний вплив на керований аппарат: включає цілі покладення та цілі досягнення. Соціальні цілі покладення – соціальне проектування, планування, регуляція. Може бути зовнішнє та внутрішнє: зовнішнє – відносно керованих об*єктів, внутрішнє – самоуправління. 3)Соціальна самоорганізація – являє собою сукупність процесів внутрішньогрупової регуляції. 4)Система керувальних рішень, що спрямована на збереження або підвищення якісних параметрів системи. 5)Аналіз і контроль функціонування керованої підсистеми. Поняття соціального управління – це вплив суб*єкта управління на об*єкт. Займається вивченням таких проблем, як компетенція, відповідальність, виконавчість, дисципліна. Соціологія вивчає управління як безперервний соціальний процес.31.Основні теорії управління. Менеджемнт – це мистецтво брання драбиною вгору, а керування – вміння визначити, чи до вірної стіни притулили драбину. Керування розробляє стратегію діяльності, а управління – виробляє тактичні засоби досягнення мети та ефективні шляхи їх реалізації. Соціологія управління базується на сформульваних Тейлором, Файолем, Емерсоном та Фордом тезах та наукових основах управління виробництвом. Однією з перших є школа наукового управління. Її рамки – 1885-1920 роки, Гілберт, Тейлор. Основна ідея – раціоналізація. Школа класичного управління: 1920-1950 роки, вчені ті самі. Мета – створення універсальних методів управління людською діяльністю. Три основні аспекти: 1)Організація раціональної системи управління; 2)Побудова структури організації; 3)Управління робітниками. Школа людських стосунків. Школа в своєму розвитку зазнала ряд метаморфоз у 1930-1950 роках. Від 1950 до наших днів це соціально-психологічні відносини. Теза про соціальну сутність людини. Жорстка ієрархія, підлеглість та формалізація соціальних процесів несумісні з природою людини. Вирішення проблем людини справа компетентних спеціалістів. Дві основні тези: 1)Визнавали певну групу робітників, ідеали, цінності й норми яких відрізняються від керівництва. Школа науки управління – з 1950 років. Принципи матстатистики та моделювання. З появою комп*ютерів управління комп*ютеризується. Процесуальний підхід розглядає управління як суму виконуваних функцій. Управління за Файолем – передбачення, організація, розпорядження, координування, контроль. Системний підхід розвивали Джонсон і Кастін. Управління включає планування, організацію, управління і зв*язок.
32.Система управління:прямі та зворотні зв*язки.
33.Функції соціології управління.
34.Визначення та моделі стилю керівництва.
35.Сутність соціології громадської думки. Соціологія громадської думки – це спеціальна соціологічна теорія, що вивчає проблеми, які пов*язані з природою, джерелами та механізмами формування, структурою громажської думки, закономірностіи її функціонування, проблеми вивчення та обліку діяльності соціального інституту. Поняття громадської думки з*явилося в Англії у ХІІ століття, з 18 століття є загальновизнаним,
36.Специфіка формування громадської думки. Громадська думка – це стан масової свідомості, що містить як приховане, так і явне ставлення різних соціальних спільнот до проблем, подій та фактів дійсності. Масова свідомість – це широка сукупність ідей, уявлень, ілюзій, почуттів, настроїв, що відображають всі без винятку сторони життя суспільства, що приступні для мас і здатні викликати їхній інтерес. Масова свідомість – це зріз громадської свідомості, в рамках якого у представників різних груп можуть виникати аналогічні думки, судження, що відображають їхнє ставлення до проблем і фактів дійсності. Характерні риси масової свідомості полягають у джерелах і характері формування. Оскільки у формуванні масової свідомості беруть участь представники різних груп, то громадська думка формується в ньому. У цьому формуванні беруть участь не тільки наукові джерела, а й найближче соціальне оточення, чутки тощо. Сам процес формування масової свідомості – достатньо специфічний, здійснюється як процес інтенсивного обміну інформацією, порівняння, а також протиставлення схожих позицій, їх зближення, пошуку точок дотику. Відбувається в процесі міжосібного спілкування, а також спеціально. У сучасному суспільстві громадська думка відчуває на собі вплив різних соціальних інститутів: державних, політичних, громадських організацій, громадських рухів тощо. Таким чином, можна сказати, що це специфіка може бути як адекватною реальному становищу речей, так і помилковим уявленням про дійсність. Громадська думка може формуватися дуже швидко, бо знаходиться у постійному процесі формування та зміни.