Інтимна лірика Василя Симоненка

МЕТА: - ознайомити учнів з інтимною лірикою Василя Симоненка; розкрити основні особливості творів;

- виховувати в учнів любов до прекрасного, співпереживання, виховувати почуття справедливості і чесності, вміння розуміти почуття інших людей;

- розвивати пам'ять, образне мислення, уяву, увагу, зв’язне мовлення

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу

ОБЛАДНАННЯ: портрет Василя Симоненка;

СТРУКТУРА УРОКУ:

Повідомлення вчителем теми уроку, її мотивація

Особливості інтимної лірики Василя Симоненка

Читання учнями віршів напам’ять

Підсумовуюча бесіда

Оцінки, їх мотивація

Повідомлення домашнього завдання

ХІД УРОКУ:

Повідомлення вчителем теми уроку, її мотивація

Естетична концепція В.Симоненка переймалася потужними етичними струменями. Як моральний максималіст, він трактував людські чесноти за найвищою мірою гуманістичних цінностей.

Кожна особистість – неповторна, покликана реалізувати свої духотворчі можливості, інакше її життя змарнується, не здійсниться у своїй суті. Про це мовиться у багатьох поезіях В. Симоненка («Ти знаєш, що ти людина..», «Світ який! Мереживо казкове..»), знаходячи переконливе трактування у ліриці суто інтимних мотивів, передовсім коли мовиться про любов.

Сьогодні усе для тебе -

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Любов для поета не просто почуття, що облагороджує душу, а основа повнокровного, змістовного життя. Любов «непрохана й неждана» так заполонює ліричного героя, що він мимоволі приходить до висновку: « Я без тебе не можу жить!». Ліричний герой сприймає любов як досконале єднання душ, повне взаєморозуміння та взаємозбагачення між ними. Від його образу образ коханої – невід’ємний: вони складають єдине ціле духовного світу, вказують на причетність закоханих до божественної дійсності.