Віра Багірова – письменник Івано-Франківщини
Віра Багірова народилася 1948 року в селі Слобідка-Більшівцівська Галицького району Івано-Франківської області в сім’ї робітника та службовця.
Мама, Чеслава Легін, уродженка Кракова, з вищою фінансовою освітою, прищепила любов до книжки, іноземних мов. Батько, Михайло Николин, отримав початкову освіту, механік-самоучка, любив брати доньку в підмайстрові, а ще - рибалити на Дністер, Гнилу Липу.
Хрещена в греко-католицькій церкві, яку відбудували житлі села після “акції” – поголовного винищення – спалення в церкві людей, коли було знайдено у Слобідці вбитого німецького льотчика. Серед жертв була й бабуся Антоніна Николин.
Дитинство промайнуло вдома. Закінчила За дністрянську середню школу, Калузький хіміко-технологічний технікум.
Спеціальність: технік-технолог.
Сумгаїту (Азербайджан), Роздол, Калуша, а також – в Івано-Франківському управління “Волоканалу”, в редакціях газет “ПІК”, “Західний кур’єр”, “Дзвоник”.
Швидко залишилась сама з діточками, - чоловік загинув на заводі ТОС (нині фірма “Барва”). “Інший шлях – це шлях світла і краси, письменництва і місіонерства. Тут багато дітей, моїх сонячних промінчиків, агнеликів і чортенят. І хоча різних, та всіх милих, невгамовних, допитливих, щирих. До них іду з віршами, піснями, п’єсами. Ми відкриваємо один одному мову зайців, дерев, води. Саме на цьому шляху – пізнання істини через любов до Святих Небес.
Мої діти – найперші критики і цензори, мої найперші слухачі” – пише письменниця.
Так вийшли у світ книжки видавництва “Веселка”: “Їхав автобус” – 1978, “Водограй” – 1980, “В’язанчик” – 1985 ( у цьому ж році – додатковий тираж ї), “Бубликовий кущ” – 1989.
У місті Івано-Франківську газета “Нова зоря” в 1993 році видала дві книжки: “Творіння Божої краси” та “Церковна абетка” В 1996 році обласне управління народної освіти видало поетичний збірник “Бог любить нас”.
Друкувалася також і в республіканській і в районній періодичній пресі.
В газетах: “Молодь України”, “Єхо Азербайджана”, “Галичина”, “Нова зоря”, “Рідна земля”, “Західний кур’єр”, “Світ молоді”, “Прапор перемоги”. Твори друкувалися ще й у збірниках, альманахах і в пісенниках, журналах: “Малятко”, “Барвінок”, “Жінка”, Прапор”, “Дзвіночок”, “Місіонер”.
“Співпрацювала в редакційній раді журналів: “Веселка” із Джері Сіті, що в США, на сторінках якого так багато й мило можна сказати про Ісуса, Божу Матір, Пречисту з Фатімми, познайомити маленьких діаспорян з нашим краєм та її визначними людьми через вірші, оповідання, пісні” – пише поетеса.
Авторка таких книжок: “В’язанчик” та “Чугайстрова сопілка” (1992) “Творіння Божої краси” (1993) “Гуцулик” (1997), “Хороша ти Родина” (1998), “Хай Бог вас береже” (1999), “Свята земля” (2000).
Здана на виробництво книга “Таїнства пречистого милосердя” (видавництво Лілея – НВ”).
Вірші, оповідання, казки, п’єси для шкільних театрів Віри Багірової виходять у збірниках поезії, прози, пісенниках, що друкують республіканські та обласні видавництва: “Сонячний коровай” (видавництво “Веселка”, 1985), “Календарик-дошколярик” (видавництво “Веселка” 1986), “Крейсер “Аврора” (видавництво “Веселка”, 1986), “Катрусина пісня” (видавництво “Музична Україна”Є 1991), двотомник письменників Івано-Франківщини “Яворове листя”, 2Жито на камені” (видавництво “ВІК” 1996).
Науково-дослідний інститут педагогіки України серед рекомендованих творів до тематичних завдань по вихованню дітей у програмниках “Малятко”, “Дитина”, в додатку “Золотий колос”, помістив окремі вірші письменниці (К: НДІПУ – 1991).