Павло Грабовський. Короткі біографічні відомості життя і творчості письменника

Народився П. А. Грабовський 30 серпня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в родині паламаря. Жила родина дуже бідно, впроголодь.

Ще з юнацьких років поет зв'язав себе з революційним рухом в Росії, з ним разом виріс і розвивався. Змалку Грабовський зазнав всієї гіркоти життя сільської бідноти, пригніченої залишками кріпосництва, розореної по­датками, викупними платежами, нещадно експлуатованої поміщиками і куркулями. Це зародило в душі його гострий протест проти соціальної нерів­ності, глибоку ненависть до експлуататорів. «Мені хотілось, — говорить поет, — піти на муки за народ і те бажання цілком опанувало мною. Се бу­ла якась невідхильна потреба серця». Ця «потреба серця» спрямувала Грабовського на шлях революційної боротьби, вона ж дала зміст і напрямок його поезії.

Ще в роки перебування в бурсі Грабовського «зацікавили своїм герой­ством» революційні народники 70 рр. і викликали у нього бажання насліду­вати їх приклад. Коли ж 1879 році він вступає до Харківської семінарії, то зразу ж зв'язується з революційним гуртком партії «Чорний переділ» В грудні 1882 року Грабовського заарештовують, виключають з семінарії «ввиду вредного его направления» і висилають в село гад нагляд поліції.

За зв'язки з харківським гуртком народницької організації “Чорний переділ”, поширення забороненої літератури Грабовський у 1882р. був заарештований і виключений з семінарії.

Перебуваючи під гласним наглядом поліції, він до квітня 1885р. проживав у с. Пушкарне, безрезультатно намагаючись знайти роботу, а після зняття нагляду переїхав до Харкова, де працював коректором газети. Тут він поновлює революційну діяльність. Усі ці роки, починаючи з семінарії, Грабовський активно займається самоосвітою, пробує сили в літературній творчості, з запалом віддається революційній роботі

Нас натхнуло благо спільне, —

Геть змести поклали ми

Бідування підневільне

Та нерівність між людьми.

Так згадує поет роки життя. Як видно з матеріалів Харківського губерн­ського жандармського управління, Грабовський в революційній організації був «в числе главных участников, содействовал распространению преступных воззваний и сбору пожертвований на революционное дело, его посещали ученики и ученицы, с которыми вел разговоры о стремлениях и задачах рус­ской молодежи, о вопросах народнической программы, нелегальные издания он имел у себя и давал читать другим с целью распространять между учащейся молодежью сочинения, касающиеся вопросов народнического, рабо­чего социалистического и т. п.».

У листопаді 1885р. Грабовського беруть на військову службу. Місце дислокації піхотного полку (м. Валки поблизу Харкова) давало йому змогу не втрачати зв'язків з підпільною народницькою організацією. Проте невдовзі як покара за виступ проти армійського .начальства його чекало переведення до Туркестанського військового округу. Саме тоді жандармерії вдалося розкрити його участь в розповсюдженні відозв народників; в Оренбурзі Грабовського заарештовують, повертають до Харкова й ув'язнюють.

Влітку 1886_року Грабовського знову заарештовують за належність до революційної організації, зокрема за участь у складанні та розповсюдженні відозв, присвячених 25-літтю «визволення» селян від кріпосної залежності. Ці відозви («Русский народ» і «Слово к народу») розкривали справжню суть того «визволення», всю облудність царсько поміщицької політики. Після судового слідства Грабовський був висланий на 5 років в Балаганський округ, Іркутської губернії, але прожив там всього кілька місяців

В серпні 1889 року він був втретє заарештований і ув'язнений в Іркутській тюрмі. На цей раз заарештували його в зв'язку з кривавими подіями, — звірячою розправою царських охранників над політичними засланцями, що відома в історії під назвою «Якутської трагедії».

В поезіях, присвячених зображенню важкого життя трудового народу в експлуататорському суспільстві, бринить глибоке почуття любові поета-гро­мадянина до знедолених людей. В одному з ранніх своїх віршів «Робітникові» поет кількома штрихами, стисло, як це взагалі характерно для поезії Грабовського, малює важке життя сільського бідняка, що дні і ночі працює на заробітках, страчує свої сили в надмірній роботі на сільських глитаїв: