Т.Г.Шевченка Гайдамаки Образ Яреми
Реферат на тему:
“Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”. Образ Яреми”
Поема Тараса Шевченка "Гайдамаки" змальовує картину селянського повстання 1768 року, вiдомого в iсторiї пiд назвою Колiївщина, приводом до якого були знущання конфедератiв над населенням Правобережної України. Почавшись у районi Чигирина, воно швидко поширилося майже на всю Київщину i частково на Подiлля й докотилося до Уманi. На його чолi спочатку стояв запорожець Максим Залiзняк, але потiм до нього приєднався уманський сотник Iван Гонта. Таким є iсторичне пiдгрунтя шевченкiвської поеми.
Над поемою "Гайдамаки" Т. Шевченко працював з 1839 до 1841 року у вiльний час вiд занять в Академiї мистецтв. Поема вийшла друком 1842 року власним коштом автора. Ця поема стала подiєю не лише в українськiй, а й в усiй європейськiй лiтературi. Головне джерело поеми - народнi перекази i пiснi. Є тут i реальнi постатi, i вигаданi. Гонта i Залiзняк - це, як вiдомо, iсторичнi особи. А ось Ярема Галайда - це збiрний образ українського повсталого народу. Такої iсторичної постатi не було, це витвiр Т. Шевченка. Сам Шевченко пише: "Галайда вполовину видуманий". Шевченкознавцi пояснюють слово "вполовину" так: "видумана" поетом любовна сюжетна лiнiя Яреми - Оксани, а не сам герой поеми. Загально визнано, що головний герой поеми "Гайдамаки" - це повсталий народ. А Ярема - його типовий представник.
Хто вiн такий? Це наймит-попихач, над яким знущається загребу щий i жорстокий Лейба. Яремi доводиться багато працювати, у нього багато обов'язкiв. Ярема "гнувся", "нагинався", мовчки виконував роботу; заступитися за нього нiкому: це "сирота убогий". Але за наругу вiн не нарiкає, такої вже вiн вдачi: добрий, не мстивий, нiжний.
I все ж Ярема - "сирота багатий": вiн по-справжньому багатий душею, багатий на щиру дiвочу любов. Оксана його теж щиро любить. Оце щире, глибоке кохання є найвищим iдеалом Яреми, окрилює його, не дає занепасти духом.
Але сталася бiла: титаря убили, а Оксану украли. Без коханої вiн не уявляє собi життя. Особиста кривда робить його сильним i рiшучим. I все- таки не лише особистi iнтереси, а i вболiвання за свiй понiвечений народ роблять його месником. Ярема iде в гайдамаки. Йому дають прiзвищу Галайда, яке теж означає - бездомний, бурлака. Але тепер у нього є дiм, сiм'я, учителi - це Гонта, Залiзняк, козаки. Ярема хоче стати сторуким, вiн так люто ненавидить ворогiв свого народу, що коли й умре, говорить вiн, то з могили встане мучити шляхту. Ярема дуже змiнився: у нього "виросли крила", тепер вiн "неба достане, коли полетить". Спочатку Ярема-наймит дивував нас своєю рабською покiрнiстю, потiм романтичним нiжним коханням, а Ярема-месник вражає нас своєю грiзною силою, незвичайною хоробрiстю, а понад усе - якоюсь вулканiчною люттю до панiв i навiть жорстокiстю:
А Ярема - страшно глянуть -
По три, по чотири так i кладе…
Звичайно, Ярема - образ романтичний. А романтичне зображення героїв вимагає вiд письменника i прийому гiперболiзацiї, i емоцiйного викладу, i барвистого вислову. Ярема надiлений винятковими рисами, але не протиставлений народу. Вiн весь час з народом, роздiляє з ним ярмо неволi i радiсть перемоги над гнобителями. Це звичайний гайдамака, i автор на цьому наголошує. Шевченко надiляє Ярему щастям наприкiнцi поеми: вони повiнчалися з Оксаною вранцi, а ввечерi вiн повертається в загiн Залiзняка, якому вiн став за сина:
Придбав Максим собi сина
На всю Україну.
Хоч не рiдний син Ярема,
А щира дитина.
За вiдданiсть народнiй справi прославився Ярема. Про нього складають пiснi. Важливо, що Ярема не гине. Вiн i такi, як вiн, мають передати наступному поколiнню естафету святої боротьби за святу волю.