Розміщення продуктивних сил Чехії
Йізерські гори - це великий гірський масив висотою до 1100 метрів. Великі високостовбурні ліси, кришталево чисті струмки з піщаним дном, торфовища з невеликими озерцями і достаток дичини - усе це характерно для описуваного району.
У Південній Чехії простирається Шумава - широкий пояс невисоких гір з мальовничими льодовиковими озерами. Гори в основному складені гнейсами і гранітами. У долинах багато торф'яних боліт, де беруть початок численні струмки і річки, зокрема ріка Влтава. У лісах, що покриває схили Шумави, переважає ялина і ялиця. Вони багаті звіром, дичиною і лісовими ягодами, зокрема чорницею і лісовою ягодою, які йдуть навіть на експорт. У гірських районах одним з головних занять населення здавна були заготівля і сплав лісу. На базі значних запасів деревини на Шумаві склалася деревообробна промисловість, а також велике паперове виробництво.
Чехія - країна, що знаходиться усередині європейського континенту. Таке економіко-географічне положення держави з однієї сторони дає багато переваг для розвитку взаємовигідного співробітництва із сусідніми країнами, а з іншої сторони має і негативні наслідки тому що країна відрізана від світового океану і не має виходів у жодне з морів.
До 1993 року, коли відбувся поділ Чехословаччини на дві суверенних держави, політика країни і її економічний потенціал були спрямовані на зміцнення соціалістичного табору. Основними партнерами Чехії були соціалістичні країни Східної Європи і Радянський Союз. Після розпаду соціалістичного табору уряд Чехії взяло новий політичний курс і основну ставку зробило на розвиток двосторонніх відносин із країнами Західної Європи і на залучення в країну іноземних інвестицій у чеську економіку (в основному Німеччині, Франції й Італії). Чехія входить до складу багатьох міжнародних організацій - Організації Об'єднаних Націй (ООН), Європейської Ради (ЄС), НАТО.
2. Природні умови і природні ресурси ЧехіїЧехія - країна різноманітних і мальовничих ландшафтів. Рівнини тут перемежовуються пагорбами, відкриті простори - лісовими масивами, уся країна немов проткана незліченними нитками рік і річечок. Окраїнні гірські хребти західної частини країни надять своєю дикою красою.
Чеська Республіка має гарні природні умови і природні ресурси як для розвитку сільського господарства і промисловості, так і для розвитку туризму.
Клімат Чехії визначається географічним положенням країни і формується переважно під впливом повітряних мас, що рухаються з Атлантичного океану. Клімат Чехії в загальному помірковано континентальний, з чітко вираженими сезонами року. У силу переваги гірничо-горбкуватого рельєфу велике значення має місцева циркуляція повітря. Рельєф тут впливає на температурний режим і на просторовий розподіл опадів. Оскільки Чехія витягнута по широті, те кліматичні розходження її окремих областей визначаються різницею не між північчю і півднем, а між заходом і сходом.
Середньорічна температура - плюс 8-10 С. Для більшої частини території типова нехолодна зима із середніми температурами самого холодного місяця (січня) від -2 С до -4 С. Зрідка узимку середньодобова температура повітря падає до -20 С, що зв'язано з вторгненнями холодного арктичного повітря. Часті відлиги, особливо на заході країни. Діапазон температурних розходжень улітку більше, тому що сильніше позначається континентальність, що наростає в східному напрямку, середня температура липня біля +19 С. У горах літо прохолодніше - +8-13 С. М'яка, приємна погода буває навесні, із другої половини травня, і восени, до середини жовтня.
Кількість опадів у різних районах Чехії коливається від 450 до 2000 мм у рік. Переважна частина території республіки одержує 600-800 мм опадів у рік, тобто їхня загальна кількість цілком достатньо для нестатків землеробства. Близько 20% їх випадає у виді снігу. Найбільша кількість опадів характерно для навітряних схилів високих гір. Посушливих районів у країні дуже мало. Великі лісові масиви, луги, численні водоймища і водойми допомагають утримувати вологу в ґрунті. Вирішальне значення має посезонний розподіл опадів. Наявність літнього максимуму (близько 40% всіх опадів за червень-серпень) є сприятливим чинником для сільського господарства.
Розмаїтість природних умов відбивається і на ґрунтовому покриві. На ґрунтах позначаються розходження в рельєфі, кліматі і гідрогеології окремих районів. Найбільш поширені підзолисті і бурі лісові ґрунти, меншу площу займають чорноземні та інші ґрунти. Значна частина підзолів покрита лісом, і у фонді сільськогосподарських земель частка цих ґрунтів набагато нижче, ніж у загальному ґрунтовому покриві країни.
На території Чехії є два порівняно значних райони чорноземних ґрунтів у центральних районах країни й у Центральній Моравії. Вони широко використовуються під посіви цукрового буряка, озимої пшениці і ячменя. На буроземах зосереджена основна частина посівів зернових культур країни. Підзолисті ґрунти використовуються головним чином під посіви вівса, жита і картоплі, однак хвора частина їх зайнята лісовою рослинністю.