Розміщення продуктивних сил Чернівецької області

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу “Іжевська“, “Мацеста”, “Боржомі” і “Нафтуся”.На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сiрет, Черемош.

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам’яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам’яток природи, 40 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам’ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

Висновки.

Чернівецька область — область у західній частині України, утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частини Бесарабії (з м. Хотином), положена у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини.

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське).

Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії.

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, деревообробна промисловість. Область дає сьогодні майже 100% загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості – виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів – виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості – виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості – виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м’яса, молока, плодоовочевих консервів.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок.

Регіони відіграють важливу роль в розвитку народного господарства України, і не останнє місце за своїм значенням посідає Чернівецька область. Тому вивчення і аналіз розміщення продуктивних сил Чернівецької області є дуже важливим і пріорітетним завданням.

Список використаної літератури:

1. Заставный Ф.Д. Территориально-производственные комплексы. – К. Наукова думка, 1979.

2. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ,1994.

3. Іщук С. І. Географія промислових комплексів. – К. „Віпол”,1993.

4. Іщук С. І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. – К., 1996.

5. Чистобаев А. Й. Развитие экономических районов. Теория и методы исследования. – Л., 1980.

6. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. – Львів. Світ, 1993.