Особливості господарського комплексу України

Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували при закупівлі зберігаючі та переробні підприємства, у січні п.р. становила 671,6 грн. за т, з них на пшеницю - 676,2 грн. за т (у січні 2006р. - відповідно 480,2 грн. та 510,6 грн. за т).

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств за січень 2007 року

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень 2007р. становив 9,9 млрд.грн., що у порівнянних цінах на 25,5% більше обсягу січня 2006р.[3]

Висновок

Сучасний етап економічного і соціального розвитку України пов'язаний з радикальними змінами, зумовленими переходом до ринкових відносин. Він передбачає створення соціальне зорієнтова¬ної економіки, яка означає поворот всього виробництва до потреб споживача. Соціальне зорієнтована ринкова економіка розуміється як господарська система, в якій кожна група і соціальний тип насе¬лення одержують можливість для реалізації своїх життєвих здібнос¬тей і запитів на основі вільної праці і зростання особистих доходів.

Властиві ринку механізми саморегулювання повинні забезпе¬чити збалансованість економіки країни; найкращу координацію всіх виробників; раціональне використання трудових, матеріаль¬них і фінансових ресурсів; гнучкість виробництва, його сприй¬няття досягнень науково-технічного прогресу; органічне поєд¬нання вітчизняної економіки із світовим господарством.

Перетворення на шляху до ринкової економіки здійснюються за кількома взаємопов'язаними напрямами:

1) лібералізація економіки, тобто зняття адміністративних обме¬жень з цін, господарських зв'язків, зовнішньоекономічної діяльності;

2) стабілізація фінансів і грошової системи, які забезпечують зміцнення гривні як загального еквівалента і єдиного платіжного засобу на території країни;

3) приватизація, розвиток підприємництва, створення інших інституційних передумов ефективного ринкового господарства і економічного зростання;

4) структурна перебудова економіки, її демілітаризація, інтег¬рація в світове господарство, підвищення конкурентноздатності української продукції на світовому ринку;

5) створення конкурентного ринкового середовища;

6) активна соціальна політика з метою пристосування праце¬здатного населення до нових умов, соціальний захист найбільш вразливих верств населення, створення передумов економічного зростання на основі підвищення ролі ділової активності населення.

За концептуальними розробками науковців Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, основною метою роз¬витку народногосподарського комплексу України в перспективі повинно бути неухильне зростання темпів ВВП як важливого джерела підвищення життєвого рівня населення.

Стратегічним напрямом економічних реформ повинна стати їх соціальна спрямованість. Державна політика у цій сфері має бути спрямована на покращення соціально-економічних та виробни¬чих умов праці підвищення реальних доходів населення зростан¬ня освітнього і культурно-технічного рівня населення, покращен¬ня медичного обслуговування, посилення охорони довкілля.

Поступове становлення економічного потенціалу України пов'я¬зане з реалізацією структурної політики у сфері матеріального виробництва. Така політика полягає у створенні високорозвинутого господарського комплексу, який відповідає сучас¬ним вимогам ринкового господарства.

Основа формування структурної політики в галузях матері¬ального виробництва зумовлена тим, що нині склалася недоско¬нала структура виробництва, а дія адміністративних, економіч¬них та соціальних важелів управління значно послаблена.