Легка промисловість україни, сучасний стан та шляхи виведення на новий економічний рівень
Український виробіток вовни зменшився з 68,471 метрів в 1991 до 17,211 метрів в 1997.
Але все ж таки, навіть ця сировина може забезпечити частину українського текстильного в-ва. (Головні виробники наведені в Додатку№3).
А тому - найкращий вихід з цієї ситуації на даний момент - виробництво одягу для українських споживачів, середнього класу, по можливості використовуючи свою сировину [6].
6. ЗДІЙСНЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ УРЯДОВИМИ ТА НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ.
Насамперед слід зазначити, що саме урядові організації - Верховна Рада, Кабінет Міністрів, розробляють закони, які мають на меті підтримку економіки країни.
В такому секторі економіки як текстильна промисловість, перед урядом постають одразу, крім всіх зазначених внутрішніх проблем індустрії, питання зовнішнього характеру.
Щодо неурядових організацій, то їх ініціатива представлена перш за все профспілками, а також Радами Директорів підприємств текстильної промисловості (саме вони є авторами ідей та проектів, які мають на меті покращення сьогоднішньої ситуації в текстильній індустрії). Як правило, такі проекти подаються на розгляд Уряду.
Розглянемо діяльність цих організацій більш детально.
Зараз, уряд шукає шляхи для того, щоб знищити проблеми, які постають на шляху українських виробників одягу і які насамперед пов'язані з такою сировиною як бавовна. Згідно з міжурядовими домовленостями між Україною та Узбекистаном приблизно 35,000 тон бавовни будуть поставлені в Україну 2001 року. В 1997, приблизно 26,000 тон бавовни було імпортовано Україною згідно з P.L. 480 Title I Program.
Однак, заходи перелічені вище не мають змоги забезпечити потреби в сировині всіх фабрик-виробників одягу з бавовни. Для того, щоб забезпечити в майбутньому текстильну промисловість бавовною власного виробництва, в Херсоні було відроджено такі підприємства-виробники цієї сировини як: Херсон-Бавовна, Тернопіль-Текстерно, та Кременецьку Ватинову фабрики, які згодом об'єдналися і стали AT Котон в Херсоні. Таку ініціативу було розпочато, але реконструкція цих підприємств, і української бавовняновирощувальної індустрії, знову ж таки, потребує інвестицій та часу.
Для того, щоб сприяти росту текстильного виробництва на Україні, Кабінет міністрів України в 1999 році суттєво зменшив імпортні тарифи на ввіз сировини для легкої промисловості України.
—Бавовнаові нитки (з 15% до 1-5%); —Шерстяні нитки (з 10%до 1%); -Тканини з Льону (з 20% до 1-5%); —Синтетичні нитки (з 20% до 1-2%); -Шовк (з 10% до 1%).[2]
Такий крок було зроблено для росту в-ва, а також для оптимізації виробничих витрат виробництва одягу українськими виробниками. Цей крок було зроблено також тому, що за протягом існування високих імпортних квот на сировину для текстильної промисловості (1996-1998) її експорт не перевищував імпорт.
Також, було впроваджено порядок імпорту бавовняних та шовкових тканин з країн СНД-з нульовими імпортними квотами[2].
* Європейський Союз відкриває свій ринок для українського текстилю.
Україною та Євро Союзом було укладено договір про 50-60% підвищення експорту в щорічній квоті експорту до країн Союзу (від кількості, яку було експортовано 1998 року). В 2000 ці квоти було підвищено іще на 20%. І протягом 2001-2003 уряд України підпише договір, про вільну торгівлю текстильною продукцією між Україною та Євро Союзом. Попередній такий договір було укладено до 31 грудня 1999.* Митне регулювання. За постановою КМУ - було знижено митний податок на імпорт якісного зимового одягу, виробництва Західної Європи І тепер він не перевищує 7-10 Євро за одиницю[9]. Для трейдерів з'явилася нова можливість збільшити об'єми поставок одягу. Можливість купувати та імпортувати в Україну продукцію високої якості. Яка теж знаходить свого покупця в магазинах.