Основні напрямки інвестиційної політики. Перспективи Чернівецької області в інвестиційній сфері

3. Сучасний стан інвестиційних процесів в Чернівецькій області

У 2005 році іноземні інвестори вклали в економіку області 3,5 млн. дол. США прямих інвестицій (що в 1,9 разу більше, ніж попереднього року), в тому числі з країн СНД та Балтії надійшло 0,3 млн. дол. (8,7% загального обсягу), з інших країн світу - 3,2 млн. дол. (91,3%). Загалом прямі іноземні інвестиції в область надійшли з 35 країн світу. Найбільші їх обсяги були вкладені нерезидентами із США - 2,9 млн. дол. (19,2% до загального обсягу), Ізраїлю та Італії - по 2,5 млн. дол. (відповідно 16,8% та 16,5%), Німеччини - 1,5 млн. дол. (10,1%), Великобританії - 1,1 млн. дол. (7,2%), Кіпру - 0,9 млн. дол. (5,8%), Віргінських островів (Британія) - 0,6 млн. дол. (4,3%). На ці країни припадало 79,9% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку області. Нерезидентами було також вилучено капіталу на 1,6 млн. дол.

Основними формами залучення капіталу були внески у формі рухомого і нерухомого майна, які складали 2,9 млн. дол. (82,3% вкладеного обсягу), грошові внески - 0,4 млн. дол. (10,3%), інші форми інвестування - 0,2 млн. дол. (6,5%).

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області становив на 1 січня 2006 року 15 млн. дол. США, що склало 16,3 дол. у розрахунку на 1 жителя області. Приріст іноземного капіталу за 2002 рік сягнув 2,1 млн. дол., що вдвічі більше порівняно з його приростом у 2001 році.

Найбільш інвестиційно привабливими в області залишаються такі види економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання в оренду та надання послуг юридичним особам - 3,8 млн. дол. (25,5% до загального обсягу), виробництво деревини і виготовлення виробів з неї - 2,2 млн. дол. (14,4%), готелі - 2 млн. дол. (13,5%), харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів та надання колективних, громадських і особистих послуг - по 0,9 млн. дол. (відповідно 6,2% і 5,8%), легка промисловість (виробництво текстилю, пошиття одягу, виготовлення шкіри та шкіряного взуття), торгівля транспортними засобами та їх ремонт, оптова торгівля і посередництво в торгівлі - по 0,8 млн. дол. (відповідно 5,2%, 5% і 5%).

5,5 млн. дол. (36,3%) отримали підприємства промисловості. У підприємства колективної форми власності було вкладено іноземних інвестицій на суму 13,6 млн. дол. (90,4% до загального обсягу), компанії міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав - 1,2 млн. дол. (8%), приватні фірми - 0,2 млн. дол. (1,6%).

У 2005 році з області було спрямовано 26,2 тис. дол. прямих інвестицій в економіку іншої країни (Узбекистану).

Інвестування здійснювалося за рахунок внесків у формі рухомого і нерухомого майна. Загалом обсяг інвестицій з області на 1 січня 2003 року склав 1916,2 тис. дол., у тому числі в країни СНД та Балтії - 26,2 тис. дол. (1,4%), в інші країни світу - 1890 тис. дол. (98,6%). Інвесторами є підприємства області, що належать до таких секторів економічної діяльності, як машинобудування та легка промисловість.

За 9 місяців 2006 року підприємствами і організаціями Чернівецької області освоєно 904,3 млн гривень капітальних інвестицій. Про це ЗІК повідомили в Головному управлінні статистики в Чернівецькій області.

Найбільшу частку інвестицій в основний капітал освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій (33,4%) і кредитів банків та інших позик (19,6%).

Майже половину (49,7%) усіх інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток промисловості, 9,1% – у транспорт та зв’язок. У соціально-культурну сферу спрямовано 173,4 млн гривень (21% загального обсягу), з них – у житлове будівництво – 79,4%. Ріст інвестицій в соціально-культурну сферу становив 27,8%.

Водночас, майже на третину зменшилися обсяги інвестицій у сферу відпочинку та розваг, культури і спорту.

Висновок

Отже, стабільний економічний розвиток зумовлює своєрідні аспекти ведення інвестиційної політики. В першу чергу наголос робиться на довгострокові проекти, та на суттєву участь держави в регулюванні інвестиційними проектами.

Нажаль, інвестиційний клімат в Україні не можна назвати сприятливим. Він характеризується загальною економічно нестабільністю, нестабільністю законодавства, нерозвиненістю банківської системи та браком фінансових ресурсів всередині країни. Поки що не сформувалася стабільна практика кредитування підприємств, відсотки, за якими українські банки погоджуються надавати кошти під інвестиційні проекти, дуже часто перевищують закладені у проекті норми рентабельності. Це, зрозуміло, унеможливлює реалізацію економічно ефективних інвестиційних проектів.У таких умовах, шляхи отримання грошей для реалізації певних задумів ведуть за кордон. За умови неможливості використання внутрішніх фінансових ресурсів, дуже привабливими стають кредитні кошти іноземних інвесторів. Не зважаючи на не досить привабливі умови, великі інституціональні західні інвестори, міжнародні фінансові установи та фонди починають звертати увагу на український ринок. Мотиви для цього можуть бути різними. Українське економічне середовище одночасно і приваблює і відштовхує. Для прикладу можна навести стислу характеристику, яку зробив Western NIS Enterprise Fund у своєму звіті за 1998 рік: “...хоча Україна й займає стратегічне географічне положення, має багаті природні ресурси та робочу силу з високим рівнем освіти, що робить її привабливим інвестиційним середовищем, вона ще не досягла свого очікувано потенціалу через те, що не змогла звести до мінімуму втручання держави у дію ринків, усунути адміністративні перепони, що заважають веденню бізнесу, виконати намічені показники приватизації та стати привабливою для іноземних та внутрішніх інвесторів.”