Економічне районування та територіальна структура народного господарства

газоенергохімічний цикл;

вуглеенергохімічний цикл;

сланцеенергохімічний цикл;

гірничо-хімічний цикл;

лісоенергохімічний цикл;

теплоенергопромисловий цикл;

атомоенергопромичловий цикл;

гідроенергопромисловий цикл;

машинобудівний цикл;

текстильно-промисловий цикл;

рибопромисловий цикл;

індустріально-аграрний цикл;

гідромеліоративний індустріально-аграрний цикл;

індустріально-будівельний цикл.

2. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ, ПОРТОВО-ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ, НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗОНИ

Створення ТВК пов’язане з реалізацією довготермінових цільових регіональних проблем. Економічний район розглядається не лише як ланка народногосподарського комплексу, але і як велика територіально-виробнича система з потужним ресурсним потенціалом.

ТВК – це сполучення підприємств, для яких територіальна спільність є додатковим фактором ефективності за рахунок тривалості взаємозв’язків виробництва, скорочення транспортних витрат, раціонального використання ресурсів.

Існують три типи ТВК: монопродуктові, субпродуктові та поліпродуктові.

Для реалізації міжгалузевих народногосподарських програм створюють програмно-цільові ТВК.

Технополіси – це центри науково-технічної думки разом з передовими технологічно гнучкими промисловими підприємствами і комплексами. Зосередження технополісу для випуску науково місткої продукції на обмеженій території називається технопарком.

Основними напрямами технополісу є: машинобудування, медицина, морегосподарський комплекс, сільськогосподарське виробництво, екотехніка та охорона навколишнього середовища.

Економічний район – це територіально цілісна частина народного господарства країни, що має наступні ознаки:

спеціалізацію;