Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
Економіко-географічне положення об’єкта – це сукупність його відношень до інших економіко-географічних об’єктів, що лежать поза ним. Тобто об’єкт характеризується розташуванням на певній території та системою реальних і потенційних зв’язків з іншими об’єктами. Зміна економічного простору біля об’єкту впливає істотно на економічний потенціал даного об’єкту.
Наприклад, Київ став політичним і економічним центром України, тому що він розташований на перехресті водних шляхів та у центрі серед політично пов’язаних між собою князівств.
Макроположення характеризує економічні відносини об’єкта за відношенням до компактної і відносно невеликої за розміром території його оточення.
Мікрорівень характеризує зони впливу міст на навколишню територію та об’єкт відносно невеликого оточення.
Від економіко-географічного положення залежить створення зон спільного підприємництва, які формуються навколо великих портово-промислових комплексів.
Вплив розташування виробництва на навколишнє середовище почав враховуватися в
2-й половині 20 ст.Екстенсивне ведення с/г виробництва призвело до вирубування лісів та ерозії земель. Промислова революція істотно прискорила ресурсовикористання. 6 млн. га. земель на планеті щорічно перетворюється на пустелі, 11 млн. га. лісів щорічно вирубається, лише від пожеж. В цілому, екологічний фактор набув глобального значення. В 159 країнах, які входять до ООН, створені спеціальні служби охорони навколишнього середовища. Вони у взаємодії з регіональними органами ООН розробляють екологічні проекти.
Впливи є безпосередні і опосередковані, коротко- і довготривалі, виявляються у вигляді механічних порушень, руйнування, теплового ефекту. Наслідки є оборотні і необоротні, первинні та вторинні.
Екологічний фактор
Екологізація виробництва є складовою економічної політики держави. Основи екологічної політики України визначені “Законом про охорону навколишнього природного середовища”.
Врахування екологічного фактору в РПС виявляється в наступних ситуаціях:
- недопустима концентрація шкідливих видів виробництва;
- треба врахувати рельєф місцевості та мікрокліматичні умови;
- проектування промислових підприємств має врахувати розу вітрів;
- створення санітарних зон навколо шкідливих виробництв, які позбавлені від постійного проживання людей.
Література
1.Україна і ринок в контексті міжнародного досвіду. – К.: Товариство “Знання” України, 1991. – 48 с.
2.Україна у цифрах у 1996 році: Кор. стат. довід. / Міністерство статистики України / Відповідаль-ний за випуск В.В. Самченко – К.: Наукова думка, 1997. – 176 с.
3.Український інвестиційний журнал “Welcome”. – Київ. – 1997. – Лютий. – №1-2.
4.Український інвестиційний журнал “‘Welcome”. – Київ. – 1997. – Січень. – №1-2.