Східний економічний макрорайон
Тут зосереджені основні виробництва паливно-енергетичного, металургійного, гірничо-хімічного комплексів України. Дуже розвинені агропромисловий та будівельний комплекси. Саме продукція зазначених МВК займає зараз провідне місце в експорті України.
Для господарства України особливе значення має ПЕК, перш за все вугільна промисловість і електроенергетика району. Саме тут зосереджено 70% її виробництва. Це, перш за все, потужні ДРЕС: Вуглегірська, Луганська, Старобешівська, Слов’янська, Зуївська-2, Зміївська та багато інших. Тут працюють і основні ГЕС країни. У районі розвивається і нафтопереробка: у містах Кременчуці та Лисичанську (на базі російської нафти).
Дуже різноманітна продукція металургійного комплексу району. Це залізна руда, кокс, сталь, прокат, феросплави та труби (у Нікополі, Новомосковську, Дніпропетровську).
На основі коксівного та природного газу, іншої хімічної сировини розвивається хімічна промисловість, випускається більше ста видів її продукції: фенол, сульфат амонію, хлористий кальцій, азотна та фосфорна кислота, стирол, полістирол. Особливе місце серед них займає кальцинована сода, яка навіть в умовах різкого падіння її виробництва іде на експорт.Основу АПК становить високотоварне багатогалузеве сільське господарство. Провідне місце в ньому займає землеробство. Із усієї площі сільськогосподарських угідь основна частина зайнята ріллею (14 млн. га). Майже половина її знаходиться під посівами зернових. У районі вирощують озиму пшеницю і кукурудзу. На останню припадає більше 60% збору всієї України. Кукурудза на зерно зосереджена в Придніпров’ї, пшениця вирощується в більшості областей.
13% посівних площ знаходиться під технічними культурами. Серед них провідне місце займає соняшник (близько 70% врожаю України) та цукровий буряк (30% валового збору). Навколо міст, у складі міських АПК, а також на півдні, у зоні зрошувального землеробства, розміщене плодоовочеве виробництво.
У районі розвинені всі види тваринництва. Однак, у зв’язку з недостатністю кормовиробництва, рівень його розвитку відстає від місцевих потреб. Тільки м’ясо вивозиться з району. Дуже розвинена харчова промисловість – друга важлива ланка АПК. Міжрайонне значення мають цукрове, маслобійне, плодоовочеконсервне та, меншою мірою, виноробне виробництво.
5. Район відзначається дуже інтенсивними внутрішньо- і зовнішньоекономічними зв’язками. Їх матеріальна основа – це транспортна система, яка досить розгалужена і представлена всіма видами з найвищою щільністю транспортної мережі. Серед видів транспорту провідну роль відіграє залізничний, який забезпечує близько 65-70% вантажообороту країни. Це пов’язано з розвитком у районі важкої промисловості та виробництвом великогабаритної продукції. Друге місце займає автомобільний транспорт, який здійснює переважно внутрішньорайонні перевезення. Для міжрайонних зв’язків велике значення має водний, річковий і морський види транспорту. Дуже розгалужена система трубопроводів, зокрема, газопроводів. Незначний розвиток авіатранспорту, в першу чергу, відсутність великих міжнародних авіапортів, гальмує, певною мірою, процеси міжнародної інтеграції. Основні транспортні вузли: Донецьк, Дебальцево, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, П’ятихатки.
6. У Східному макрорайоні склалася складна територіально-галузева структура виробництва. Вона представлена трьома великими агломераціями (Донецько-Макіївською, Дніпропетровсько-Дніпродзержинською та Харківською), галузевими промисловими районами, численними вузлами і приміськими АПК. До вузлів належать Горлівсько-Єнакієвський, Криворізький, Краматорсько-Слов’янський, Полтавський, Луганський, Лисичансько-Рубежанський, Криворізький, Алчевський, Кременчуцький, Нікопольський, Кіровоградський та ін.
7. Головні проблеми району стосуються основних аспектів його соціально-економічного розвитку: припинення стагнації виробництва; удосконалення галузевої макроструктури промисловості та технологій; поновлення основних фондів, закриття (чи перепрофілювання) нерентабельних підприємств; підвищення конкурентоспроможності продукції; ефективне використання колосальних обсягів відходів, покращання умов життя людей та екологічної ситуації.
Список літератури
1. Абмарян О.А. Главные морские порты Украины. – Одесса: Маяк, 1993. – 163 с.
2. Агропромислове виробництво України (1990-1997). – К.: ІАЕ УААН, 1997. – 436 с.