Територіальна організація народного господарства. Західний економічний макрорайон
План
1. Основні риси Західного економічного макрорайону.
2. Природно-ресурсний потенціал.
3. Населення району.
4. Виробничий комплекс.
5. Транспортний та науково-технічний потенціал макрорайону.
6. Територіальна структура виробництва.
7. Проблеми Західного макрорайону.
1. Західний економічний макрорайон розташований, головним чином, на Правобережній Україні, включаючи її північну та центральну частину. Це найбільший з трьох макрорайонів країни, площа якого складає 269,4 тис. км2 (44,6% площі країни). Населення макрорайону – 22,04 млн. чол. (43,3% населення України). Питома вага району в товарній продукції промисловості України набагато нижча від зазначених вище показників і становить близько 37%, сільського господарства, навпаки, вища – 52%.
Макрорайон включає 4 економічних райони – Київський (або Столичний), Карпатський, Північно-Західний та Подільський, до складу яких входить 13 областей, тобто більше половини їх загальної кількості в Україні.
Основні риси. Район у цілому характеризується:
– сприятливим геополітичним та транспортно-географічним положенням, високим рівнем господарської освоєності території; кращою, порівняно з іншими макрорайонами, забезпеченістю трудовими ресурсами;
– потужним та різноманітним природно-ресурсним потенціалом;
– великим та розгалуженим за структурою виробничим потенціалом;
– значною територіальною диференціацією економічних і соціальних умов при переважанні областей із середнім та нижчим за середній рівнем соціально-економічного розвитку.
У територіальному поділі праці район відзначається:
– різноманітною продукцією АПК, перш за все, виробництвом цукру, м’яса, тваринного масла, овочеконсервною продукцією;
– виробництвом різноманітної промислової продукції: приладів, літаків, автобусів, засобів автоматизації та обчислювальної техніки, сірки, калійних та суперфосфатних добрив, штучних, лляних, синтетичних тканин, паперу, меблів тощо.
Значні резерви інтенсифікації міжнародних економічних зв’язків макрорайону та розширення його зовнішньої функції пов’язані з функціонуванням у ньому столичної Київської агломерації, двох єврорегіонів – “Буг” і “Карпати”, вільних економічних зон. Великий науково-технічний потенціал макрорайону створює передумови для інтенсивного розвитку в ньому інноваційного комплексу, в тому числі таких форм його територіальної організації, як технопарки і технополіси.
Сприятливе геополітичне положення більшості областей та значний інтеграційний потенціал зумовлюють його певну інвестиційну привабливість, яка підсилюється завдяки сприятливій екологічній ситуації (за винятком зони впливу Чорнобильської катастрофи). Надходження інвестицій у район зараз є найбільшим у країні (завдяки м. Києву), але гальмується загальним її соціально-економічним станом.