Інтенсивні технології вирощування ягідних культур
Технологія базується на біологічних особливостях сортів смородини, створенні умов для кращого освітлення вегетативних та генеративних утворень, що зумовлює значне підвищення врожайності та якості плодів, менше осипання ягід і листків.
При вивченні даної технології на кафедрі садівництва НАУ найбільш придатними для неї виявились нові сорти Дочка Ворскли, Говтва, Пам’ятна, Прем’єра, Дружба, Народна, Голосіївська 2. Із раніше занесених у Реєстр сортів рослин України економічно вигідно вирощувати Зелену димку і Чорний жемчуг.
Результати економічного аналізу підтверджують ефективність технології. Зменшуються капітальні вкладення на закладання насаджень за рахунок зниження витрат на садивний матеріал. Собівартість 1 ц ягід при цьому знизилась на 6,3–12,7 грн. Відповідно підвищився рівень рентабельності, який становить 133–139 %.
Створення інтенсивних насаджень смородини. Основною метою пропонованої інтенсивної технології є вирощування високоякісного врожаю із зменшенням витрат на закладку насаджень, економія садивного матеріалу, ефективна підготовка кущів до механізованого збирання врожаю. Технологія пройшла виробничу перевірку і може застосуватися в садівничих господарствах різних форм власності Лісостепу України. (Кручек А.Н., 1997; Федоренко В.С., Шеренговий П.З., Кручек А.Н., 2000).
Основні етапи технології: підготовка ґрунту; посадка саджанців; формування суцільного ряду; догляд за насадженнями і міжряддями; підготовка кущів до механізованого збирання врожаю.
Вибір місця та підготовка ґрунту за інтенсивної технології мало відрізняється від загально прийнятої. Кращими під смородину є чорноземні і сірі ґрунти суглинкового гранулометричного складу, родючі, добре забезпечені вологою. Непридатні лужні ґрунти. Ґрунт перед посадкою готують завчасно. На глибоких ґрунтах після дискування проводять оранку на глибину 30–35 см, а на дерново-підзолистих — на глибину гумусного шару. Під оранку вносять 40–60 т/га гною та мінеральні добрива в залежності від забезпеченості ґрунту фосфором і калієм (90–120 кг/га).
Посадка смородини проводиться рядками, розміщеними на відстані 2,5–3 см один від другого, а при наявності малогабаритної техніки — 2 м. Для посадки рослин у рядку однокорпусним плугом робиться борозна на глибину 15–18 см. Посадка проводиться однорічними, одностеблими, сильнорослими саджанцями висотою від 60 до 100 см і більше. Рослини висаджують похило під кутом 30–35°в ямки із заглибленням на 3–4 см нижче їх умовної кореневої шийки. Відстань між рослинами в ряду дорівнює висоті висаджуваного саджанця.
Після посадки саджанців їх верхівки вкорочують і пришпилюються вздовж ряду дерев’яними ключками. Коли з бруньок нахилених саджанців виростають вертикальні пагони висотою 15–20 см, їх підгортають вологим ґрунтом, згодом підгортання повторюють.
Догляд за насадженнями заключається в 5–6–ти разовому розпушенні міжрядь і 3–4–х рихленнях у рядках. Глибина обробітку в межах 10–12 см, а біля кущів — 5–6 см. Мінеральні добрива вносять щорічно, органічні через 2–3 роки. Фосфорні і калійні добрива (90–120 кг/га) вносять восени під зяблевий обробіток ґрунту, а азотні навесні під першу культивацію. Досить ефективні підживлення смородини у період формування зав’язі (1–1,5 ц/га аміачної селітри).
Пагоноутворювальна здатність посаджених саджанців в першу чергу залежить від сортових особливостей. Кількість і якість вкорінення пагонів визначається умовами догляду. Якщо однорічні саджанці добре вкоренились, то після закінчення вегетації їх розріджують, залишаючи на постійному місці найкращі рослини з відстанню одна від одної 50 см. Викопані саджанці використовують як для розширення посадок, так і для реалізації. Слаборослі рослини висаджують на дорощування.
Надалі проводиться робота з підготовки кущів до механізованого збирання врожаю. Рано навесні всі нижні гілки, які направлені в бік міжрядь і полеглі в напрямку ряду, видаляються. Одночасно вирізають старі поламані та однорічні гілки, які загущують кущ. Формування кущів дозволяє перетворити розлогі кущі в напіврозлогі, зменшивши при основі до 0,2–0,3 м, що відповідає критерію придатності для комбайнового збирання ягід (Шеренговий П.З., Кручек А.Н., Гонтар В.Т., Мазур Б.М., 2002).
Технологія базується на технологічних особливостях сортів смородини, умовах кращого освітлення вегетативних і генеративних утворень, що призводить до значного підвищення врожайності і якості плодів, меншого осипання ягід і листків.При вивченні створеної інтенсивної технології насаджень смородини на кафедрі садівництва НАУ кращими сортами для неї виявились нові сорти Дочка Ворскли, Говтва, Пам’ятка, Прем’єра, Дружба, Народна, Голосіївська 2. Серед занесених у рельєфом сортів рослин України економічно вигідно вирощувати Зелену димку і Чорний жемчуг. Результати економічного аналізу підтверджують економічну ефективність технології. Зменшуються капітальні викладення на закладання насаджень за рахунок зниження витрат на садивний матеріал. Собівартість 1 ц ягід при цьому знижують на 6,3–12,7 грн. Відповідно підвищився рівень рентабельності, який становить 133–139 %.