Насінництво основних олійних культур

Весь процес первинного насінництва соняшнику, починаючи з відбору насінницької еліти сорту і закінчуючи створенням фонду насіння еліти, є основою поліпшуючого насінництва. Еліту передають на насіннєві дільниці спеціалізованих господарств для вирощування насіння першої репродукції, якою засівають усі товарні площі.

2. Ріпак ярий та озимий

Ефективна система насінництва ріпаку, яка забезпечує підтримання якості олії і шроту сортів на високому рівні чи навіть їх покращення, повинна базуватись на знанні генетики головних господарсько-цінних ознак, особливостей біології розвитку рослин, характеру запилення. Основними вимогами до сучасних сортів ріпаку є безеруковість олії та низький вміст глюкозинолатів у шроті.

При запиленні безерукового ріпаку високоеруковим вже в перший рік кількість ерукової кислоти в олії значно підвищується, а за рахунок перезапилення низькоглюкозинолатних сортів високоглюкозинолатними відбувається погіршення якості шроту. Тому для збереження чистосортності повинні бути встановлені оптимальні норми просторової ізоляції насіневих посівів, які б гарантували збереження якості насіння. Озимий і ярий ріпак — факультативний самозапильник тому необхідна просторова ізоляція їх з іншими хрестоцвітними культурами — 500 м. При вирощуванні лише безерукових і низькоглюкозино-латних сортів ріпаку просторова ізоляція між ними повина становити 50-100 м.

Апробацію посівів ріпаку проводять візуально без відбору снопа після ознайомлення з сортовими документами на висіяне насіння, у фазі повної бутонізації на початку цвітіння. Апробатор, проходячи по діагоналі площу посіву, через рівні проміжки у 25 пунктах оглядає по 10 рослин, враховуючи такі основні ознаки сорту, як типовість, висота рослин, облистяність, форма листків, наявність воскового нальоту на стеблі й листках та антоціанового забарвлення, ступень розгалуження бокових пагонів, ступінь готовності бутонів до цвітіння. Сортова частота насінницьких посівів має бути не менше 99,8% для посівів оригінального, 99,6% — для елітного і 97,2% — для репродукційного насіння. Якщо засміченність насінницьких посівів ріпаку бур’янами, насіння яких важко відокремлюється, становить більше 3%, їх вибриковують із числа насінницьких.

У системі промислового виробництва насіння ріпаку первинне насінництво є визначаючим для підтримки якісних показників сорту. Первинне насінництво до етапу вирощування супереліти повинне здійснюватися оригінатором сорту. В первинному насінництві безерукових, низькоглюкозинолатних сортів можна використовувати схеми як масового, так й індивідуального доборів. Рекомендується три схеми первинного насінництва:

І. Для нових гетерогенних сортів з певним рівнем перехресного запилення -індивідуальним добором. Така схема включає наступні ланки:

•1-й рік — розсадник відбору: 300-500 елітних рослин (оцінка за ознаками, які визначають якість олії та шроту);

•2-й рік — розсадник випробувань потомств 1 року. Формування 100-150 родин (оцінка якості);

•3-й рік — розсадник випробувань потомств 2 року (оцінка якості);

•4-й рік — розсадник розмноження 1 року (оцінка якості олії та шроту)

ІІ. Для константих сортів з незначним рівнем перехресного запилення — масовим добором:

•1-й рік — розсадник відбору елітних рослин (1,0 тис. шт.; біохімічний контроль якості олії та шроту). Об’єднання рослин у групи з однаковими біохімічними показниками якості насіння;

•2-й рік — розсадник випробувань потомств груп рослин (біохімічний контроль якості олії та шроту);

•3-й рік — розсадник розмноження 1 року (біохімічний контроль якості олії та шроту).

ІІІ. Для гомогенних сортів — масовим добором за скороченою схемою: