Населення України

Зміст

1.Структура та особливості розміщення.

2.Вплив населення на розвиток і розміщення

продуктивних сил.

3.Міське та сільське населення України, його

динаміка та особливості формування.

4. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її

регіональні особливості.

5. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості.

6. Раціональне використання трудових ресурсів.

Безробіття. Ринок праці.

7. Населення України за станом на 1 серпня 2006 року

Населення України, його динаміка, структура та

особливості розміщення.Населення або народонаселення – це сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (світ, материки, країни, міста, села та ін.). Народонаселення разом з природними умовами і ресурсами та способом виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства. Чисельність населення окремих її регіонів є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів суспільного розвитку, і насамперед соціально-економічних та демографічних. Закономірності розвитку економіки значною мірою визначають характер демографічних процесів. Тенденції демографічного розвитку є неодмінним фактором, який обумовлює економічну і соціальну політику держави. Вивчення процесів відтворення населення, особливо динаміки його чисельності, має практичне значення для встановлення механізму взаємодії економічних і демографічних процесів. Чисельність населення держави чи окремих її регіонів не є величиною стабільною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних факторів. Знання чисельності населення на певну дату чи період дозволяє оптимально збалансувати розвиток народного господарства і напрями демографічної політики. Україна за чисельністю населення є однією з великих держав Європи. На початку 1998р за чисельністю жителів вона була на 7 місці після ФРН, Росії, Великобританії, Італії, Туреччини і Франції. Чисельність населення України складає нині більше ніж 47 млн чоловік. Найбільш повну інформацію про чисельність населення, його структуру і розселення, а також процеси руху дають загальнодержавні переписи. Особливе значення для України мають останні 4 переписи – 1959, 1970 ,1979,1989,2001рр. За кожний рік між переписами ведеться поточний облік (розрахункова чисельність) населення за основними параметрами з урахуванням природного руху населення та даних міграції. Згідно з даними переписів населення по Росії і колишньому СРСР чис нас Укр становила (в суч кордонах): у 1897 – 28,4 млн чол., 1926-29,5б 1939-40,53 1959-41,9, 1970-47,1 1979-49,8, 1989 – 51,7млн чол. Як бачимо, чисельність населення України за великий період часу постійно зростала. Тільки за період 1959-1998рр загальний приріст населення України перевищував 8 млн чол. Слід відмітити, що середньорічний приріст населення був дуже нестабільним, а кількісні параметри його щороку змінювалися. Але загальною тенденцією було щорічне його зменшення. Починаючи з 1993р. і по нинішній час чисельність населення України щорічно зменшується. На початок 1995р чисельність нас була майже такою, як у 1989р. Особливістю цьго процесу в Україні є те, що в основі його лежать не соціальні катаклізми (або природні катастрофи, чи поширеність епідемії), а ті соціально-економічні та демографічні особливості, які склалися в країні на попередньому та на нинішньому етапі суспільного розвитку. Такий характер динаміки населеня обумовлює складність вирішення ряду демографічних, економічних і політичних проблем в Україні. Це стосується, зокрема, протидії погіршенню статево-вікової структури населення (його постаріння) і режиму відтворення, забезпечення народного господарства трудовими ресурсами відповідної якості, планування підготовки кваліфікованих кадрів та ін. Розміщення наседення: Укр належить до держав з високою щільністю населення. На початку 1999р в цілому по країні густота населення становила майже 83 чоловіки на 1 кв км. Розміщення населення по території повною мірою відповідає особливостям розміщення виробництва та її природним ресурсам потенціалу. Найменша щільність населення характерна для Українського Полісся та півдня країни. Тут воно становить менше ніж 60 чол на 1 кв км. Причому в Чернігівській області щільність населення не досягає і половини відносно середнього показника по Україні. Такий рівень заселеності тут викликаний природними особливостями, що обумовлюють певну господарську діяльність. Рідко заселений і південь України, особливо Херсонська та Миколаївська області. Найвищий показник густоти населення в Україні характерний для східного регіону, де він перевищує 130 чоловік на 1 кв км, а в Донецькій області досягає майже 190 чоловік на 1 кв км. Висока щільність населення характерна і для західних областей України , де вона становить: в Львівській обл – 126 чол/кв км, в Чернівецькій – 116. Окремим регіоном, де показник щільності населення близький до середнього рівня по Україні, є АР Крим (цей показник досягає 83 чол/кв км). Зазначені особливості розміщення населення в Україні є значною мірою результатом регіональних особливостей динаміки його чисельності, що склалася в результаті відмінностей природного руху та міграційних процесів. Зміни в динаміці загальногї чисельності населення визначаються змінами у розміщенні міського і сільського населення. Розміщення міського і сільського населення має істотний вплив на раціональне розміщення та оптимальний розвиток промисловості. Статево-вікова структура населення є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливі зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. Сама ж статево-вікова структура населення є результатом особливостей народжуваності і смертності населення в конкретних історичних умовах відтворення. Аналіз статистичних матеріалів свідчить про те, що в Україні спостерігається постійне переважання жінок в загальній чисельності її населення. При цьому абсолютна перевага жінок дещо зростає, хоч відносні показники свідчать про незначне вирівнювання співвідношень між чисельністю чоловіків і жінок. Національний склад населення України характеризується значною чисельною перевагою основною нації – українців. За даними останнього перепису населення, українці становили понад 70% усіх жителів України. Крім того, значна чисельність українців проживає в близькому та далекому зарубіжжі. Поряд з українцями на території України проживає понад 100 національностей. Серед них найбільшу частку становлять росіяни – понад 20% всього населення країни. Друге місце за чисельністю після росіян займають жителі єврейської національності, чисельність яких постійно зменшується, і нині вони становлять близько 1% населення України проти 2,0% у 1959році. На території України проживає значна чисельність населення з прилеглих до країни держав. Це, білоруси, чисельність яких перевищує 400 тис чоловік, молдавани(майже 300 тис чол), болгари (близько 250 тис чол), угорці (150 тис чол), румуни (100тис чол), поляки (250 тис чол). Крім цих національностей, в Україні проживають греки, татари, вірмени, цигани, німці, гагаузи та ін.Вплив населення на розвиток і розміщення продуктивних сил.