Трансформаційні зрушення в соціально-економічному розвитку регіонів
Розвиток економіки України та вирішення важливих соціальних проблем значною мірою залежать від ефективності трансформаційних процесів, які повинні забезпечити найбільш повне й оптимальне використання природно-ресурсного, науково-технічного, виробничого і соціального потенціалу кожного регіону. Активізація економічних трансформацій зумовлює необхідність раціонального управління процесами комплексного розвитку територій, максимального врахування особливостей регіонів, їх можливої інтеграції в загальнодержавному господарському комплексі, забезпечення соціальних стандартів життєдіяльності людей. Управління регіональним розвитком випливає з регіональної політики держави в галузі господарської діяльності, міжрегіонального кооперування, розвитку ринкової інфраструктури та нових територіальних форм економічної діяльності, збалансованості економічного та екологічного розвитку.
Останнім часом вітчизняні науковці, серед яких Амоша О.І., Долішній М.І., Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М., Чумаченко М.Г., Бандур С.І., Пила В.І., Чернюк Л.Г. та ін, приділяють велику увагу розв’язанню проблем регіонального розвитку.
Незважаючи на результати досліджень зазначених авторів, значну кількість публікацій, присвячених особливостям трансформаційних процесів у перехідний період, слід відзначити, що саме на регіональному рівні не створені умови для подолання застійних явищ, проведення структурних перетворень, спрямованих на розвиток відтворювальних процесів, вдосконалення пропорцій між галузями і сферами виробництва, досягнення належних екологічних умов для розвитку виробничих комплексів та забезпечення належного рівня життя людей у регіонах. Це обумовлено тим, що нині рівні економічного і соціального розвитку економічних районів України мають значні відмінності. Досить суттєвими є і відмінності у ресурсному забезпеченні, розвитку ринкової інфраструктури тощо. З огляду на це, метою написання цієї статті є дослідження стану розвитку господарського комплексу регіону Полісся та розробка пропозицій по подоланню його відставання від інших регіонів України.
Особливостями регіонів та відмінностями соціально-економічного їх розвитку є просторовий ресурс - територія; працересурсний та споживчий потенціал - населення; ефективність функціонування економіки - це виробництво валової доданої вартості, а також продукції промисловості і сільського господарства, роздрібного товарообороту, обсягів товарів і послуг. Особливості відтворення характеризуються показниками інвестицій в основний капітал, а рівень соціального розвитку - видатками на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, житлово-комунальне господарство тощо.
Узагальнені показники розвитку економічних районів (за класифікацією автора) і регіонів України у 2002 р. представлені в табл.1. Як свідчать дані цієї таблиці, найбільш результативним було функціонування господарських комплексів у Донецькому і Придніпровському економічних районах, в яких виробляється 31,5% валової доданої вартості. Промислове виробництво дає 50,3% загальнодержавного виробництва продукції, тут зосереджено більш ніж третину основних виробничих фондів. Виділяються ці райони і найбільшими капітальними вкладеннями, які становили 27% загальнодержавних.
Це свідчить про те, що тут склався фондо- і капіталомісткий комплекс індустріального виробництва. Ці два економічні райони беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності. Так, експорт товарів з цих районів у 2002 році складав 51,4% загальнодержавного, що забезпечує основні валютні надходження в Україну.
На другому місці за результативністю економічної діяльності знаходяться Південний, Східний та Центральний економічні райони. У них виробляється понад 47,1% валової доданої вартості, 35,5% промислової і майже 40,4% сільськогосподарської продукції країни. Капітальні вкладення тут становлять 51,7% загальнодержавних, а експорт товарів і послуг – 33,1% обсягів.
На решту районів України - Карпатський, Подільський і Поліський, припадає 21,4% виробництва ВДВ, 14,6% промислової і 37,1% сільськогосподарської продукції. Ці райони дають лише 11,8% експорту товарів. Це показники узагальнюючого характеру.
Трансформаційні процеси, що супроводжуються структурно-динамічними зрушеннями в регіональній господарській системі, більш детально досліджені на прикладі Поліського економічного району.Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським, Подільським, Центральним та Східним районами. Через цей регіон проходять транспортні артерії, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково - з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого, - між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв`язків, але й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.