Розміщення меблевої промисловості України.

- структурою зайнятості населення.

Певною мірою чисельність населення впливає на обсяг ВВП. Навіть власник невеликого підприємства повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. Чисельність населення регіону є одним з найважливіших факторів формування внутрішнього ринку. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність. Завдяки таким характерним знанням, підприємець може планувати обсяг виробництва певної продукції, яку зможе купити населення, щоб в підприємстві не залишалася не реалізована продукція і воно могло отримувати максимальну кількість прибутку. Знання про купівельну спроможність населення дасть можливість орієнтуватися власнику підприємства щодо цін на продукцію. Так наприклад, у малих провінційних містах не бажано виробляти велику кількість меблів класичного стилю з натуральної деревини, які характерні високою собівартістю і слідуючи з цього мають високу ціну.Важливою ланкою розвитку меблевої промисловості є підготовка кваліфікованих спеціалістів[15;ст.2]. Однак формування цієї ланки, у зв'язку із занепадом закладів професійно-технічної освіти вимагає не абияких зусиль. Це сприяє повільнішому розвитку даної промисловості. Перед тим, як розміщувати підприємство меблевої промисловості у вибраному районі, потрібно поінтересуватися рівнем кваліфікації потрібних спеціалістів і їх кількістю.

Розселення і виробництво мають прямий і зворотній зв'язок. Вплив НТП на великі міста зумовлює "притягання" виробнитва до себе.

Економічні передумови найсуттєвіше впливають на реалізацію виробленої продукції. Групи, які характеризують дані передумови:

- історико-економічні передумови;

- особливості суспільної організації виробництва;

- характерність прояву територіального поділу (на регіоному і міжнародному рівнях);

- загальний рівень економічного розвитку країни.

Історико-економічні передумови є закономірною послідовністю подій у попередньому розвитку економіки, які справили історичний вплив на сучасний характер розвитку та розміщення меблевої промисловості. Загальні історико-економічні передумови визначаються закономірностями суспільного розвитку - це розвиток соціально-економічних відносин, послідовне чергування способів виробництва, вдосконалення засобів праці, індустріалізація, НТП тощо. В деяких країнах і регіонах розвиток є інтенсивний, а в інших - повільніший. Причиною недостатнього розвитку меблевої промисловості в Україні був історичний вплив Радянського Союзу на нашу державу. Влада Ралянського Союзу гальмувала розвиток України з політичною метою. Особливо повільно розвивалися українські села. Впродовж всієї своєї історії і до ІІ половини ХХ століття українські селяни у своїй більшості не мали просторового житла. Меблі у селянських хатах були багатофункціональними, а їх кількість обмежена браком площі приміщення. Селянські меблі були саморобними і виготовлялися з масиву деревини. Майже до 50-х років минулого століття пилорами були далеко не в кожному селі.

У довоєнні роки меблева промисловість у колишньому Союзі практично не розвивалася [18;ст.10]. За рахунок колективізованого селянства будувалися гіганти соціалістичної індустрії.

У повоєнні роки інтер'єр сільських хат був зіпсований металевими ліжками. Зате шафи з каркасами з натуральної деревини, фанерними стінками та дзеркалами-дверцями вписалися щонайкращим чином в інтер'єр. Пасували і дивани з високими спинками і колоди.

У 60-х роках розпочалося виробництво корпусних меблів з ДСП. До села вони почали потрапляти на початку 70-х. Не годилися вони для селянських мешканців і для міст, мешканці яких записувалися у довжелезні черги для придбання фінських, румунських, чехословацьких меблевих гарнітур[18;ст.10].

Загалом у 70-х - 80-х роках меблі вітчизняного виробництва, не кажучи вже про імпортні, перебували в дефіциті.

Починаючи з середини 90-х років минулого століття в незалежній Україні стрімко розвивається меблева промисловість. За своєю якістю та дизайном українські меблі не поступалися європейським. Однак вітчизняна продукція навіть низького цінового сегменту нині не доступна нашим селянам.