Актуальні проблеми і завдання науки РПС
Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів - галузь економічної науки, яка ґрунтується на загальних економічних за¬конах, їхнє завдання, найперше, полягає у визначенні та вироб¬ленні теоретичних засад, необхідних для практичного розв’язання проблем раціоналізації просторового розосередження населення та виробництва. Для досягнення означеної мети необхідне здійс¬нення всеосяжної характеристики соціально-економічної та ре¬сурсної бази суспільного виробництва, виявлення особливостей демографічних умов та екістичного поля і простеження впливу останніх на загальнодержавний та регіональний господарський комплекс. Звичайно, сьогоднішня фіксаційна картина стану роз¬міщення продуктивних сил є результатом їхнього тривалого роз¬витку, тому тут необхідно досліджувати історичну динаміку, щоб наголосити на історико-географічних закономірностях зміни гос¬подарсько-культурних угруповань будь-якої території.
У теоретичному і практичному плані завдання економіки регі¬онів можна розділити на три групи: методологічне і практичне дослідження територіальних пропорцій розвитку народного гос¬подарства; розробка загальної теорії та наукове обґрунтування об'єктивних чинників раціонального розміщення продуктивних сил; дослідження процесів формування економіки регіонів. Вихо¬дячи з цього, пріоритетним є вивчення процесів, які впливають на регіональну економіку, а саме: удосконалення розподілу праці, територіальна організація господарства регіонів, структурна пе¬ребудова економіки, міжнародне співробітництво у розвитку про¬дуктивних сил окремих територій тощо.Важливі завдання, що постають перед висвітленням регіональ¬них особливостей розміщення продуктивних сил полягають у вивченні природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів, трудових ресурсів і сучасних демографічних проблем. Доцільним бачиться також аналіз стартового рівня економіки України та її тери¬торій у період становлення і розвитку ринкових відносин, що визначає основні чинники розташування продуктивних сил у цей час та розвиток структури господарства. В означеному контексті необ-хідне визначення шляхів раціоналізації останньої та спрямування структурної перебудови економіки України й її регіонів.
Мета науки РПС - всебічне (демографічне, екологічне, економічне) обґрунтування перспективного та вдосконалення (оптимізація) сучасного розміщення продуктивних сил, підвищення соціально-економічної ефективності суспільних затрат праці. Метою курсу «Розміщення проду-ктивних сил» є формування у студентів умінь і практичних навичок обґрунтування розміщення продуктивних сил з урахуванням конкретної економічної ситуації[3].
Розділ 3. Основні проблеми РПС
У межах України спостерігається значна територіальна диференціація про¬сторового розподілу населення і засобів виробництва, який робить актуальною проблему раціоналізації розміщення виробництва. Так, нині суспільство витрачає величезні кошти на транспортування сировини, па¬лива й готової продукції внаслідок територіальної віддаленості елементів виробництва (а ця тенденція є дуже чіткою). Для того, щоб удосконалити розміщення виробництва, необхідно здійснити комплекс противитратних заходів, зокрема зменшити транспортні витрати. Значну роль у цьому відіграє і раціоналізація розміщення продуктивних сил з огляду на екологі-чну обґрунтованість розміщення нового виробництва, оптимізацію міжгалузевих зв'язків тощо.
Теорія розміщення продуктивних сил вимагає всебічного врахуван¬ня інтересів як суспільства у цілому, так і його членів, зокрема збереження навколишнього природного середовища та природних ресурсів.
Проблеми розміщення продуктивних сил були і є в центрі уваги української науки, вчених-економістів й економіко-географів. Уже сам факт тривалого функціонування в системі Національної академії наук України Ради з вивчення продуктивних сил України свідчить про те, що ця галузь науки була офіційно визнана в нашій державі, а праці вчених Ради використовувалися державними плановими органами для обґрунтування розміщення нового будівництва, формування територіальної структури господарства. Вагомий внесок у розвиток науки про розміщення продуктивних сил зробили К. Г. Воблий, О. Т. Діброва, М. М. Паламарчук, О. М. Алимов, Ф. Д. Заставний, С. І. Іщук, М. Д. Пістун, О. І. Шаблій, С. І. Дорогунцов, М. І. Долішний, Я. І. Жупанський, П. Т. Ващенко та інші[1].
§ 3.1 Проблеми розміщення продуктивних сил в Україні.
Методологічно проблема розміщення продуктивних сил є невід'¬ємною від їх раціональної територіальної організації, основу якої становить економічне районування. Останнє ґрунтується на територіа¬льному поділі праці, котрий, у свою чергу, пов'язаний з виробничою спеціалізацію економічних районів і потребує суворої пропорційності їх розвитку.