Порівняння характеристика галузевої структури сільськогосподарського виробництва двох економічних районів

План

1)Вступ

2)Характеристика сільського господарства Донецького району.

3)Характеристика сільського господарства Столичного району.

4)Висновок.

Донецький район. Сільське господарство.

Тут виробляють продукцію 447 колгоспів, 303 радгоспів, 24 птахофабрики, 5 овочевих фабрик, 35 комбікормових заводів, 917 кормоцехів.

У користуванні сільськогосподарських підприємств 3925 тис. га сільгоспугідь, у тому числі орних –3144 тис. га, сіножатей та пасовищ – 697 тис. га; посівні площі становлять 2886 тис. га (0,35 га на одного жителя регіону), в тому числі 293, 4 тис. га зрошуваних земель.

Зернові культури займають 50,4% всіх посівних площ (ячмінь, озима пшениця, кукурудза); технічні – 10,6% (соняшник); овочево баштанні культури і картопля – 5,0%; кормові культури – 34,0%.

Розвитку тваринництва сприяє кормова база та потреба промислових районів і свіжій продукції. Переважає молочне і молочно-м’ясне скотарство. Розвинене свинарство і птахівництво (переважно у промислових зонах), а також вівчарство (на півночі й півдні регіону). Тваринництво дає дві третини валової сільськогосподарської продукції району.

У Донецькому економічному районі склались два підрайони спеціалізації сільського господарства: північна зона (Старобліьська сільськогосподарська зона Луганської та північні райони Донецької областей) з розвиненим зерновим господарством, значними посівами соняшника, молочно-м’ясним скотарством, свинарством і птахівництвом та центрально-південна (Гірничопромислова зона і Приазов’я), для якої характерна приміська спеціалізація: виробництво свіжого молока та овочів для населення промислових центрів, а також посіви зернових і соняшника, розвинене виробництво яєць і бройлерів на птахофабриках.

Гострою є проблема відпливу робочої сили з сільського господарства у промисловість гірничопромислової зони.

Станичний район. Сільське господарство.

Частки рослинництва і тваринництва у загальному обсязі валової продукції сільського господарства приблизно однакові. Останніми роками посилилася тенденція до зменшення частки тваринництва. Із 9067 тис. га запальної земельної площі району під сільськогосподарськими угіддями зайнято 4948 тис. га (54,6%), в тому числі рілля займає 3854 тис. га (77,9% площі сільськогосподарських угідь), сіножаті і пасовища – 1001 тис. га (20,2 %).

У районі виділяють три зони спеціалізації сільського господарства. Дві перші виділено на основі впливу природних, а останню – суспільних факторів.

Частину угідь поліської зони осушують, а лісостепової та інтенсивної приміської, навпаки, зрошують.

Поліська зона характеризується молочно-м’ясним скотарством, свинарством, льонарством, картоплярством, зерновим господарством. Галуззю спеціалізації у західній частині зони є хмелярство. Розвивається вівчарство.

Для лісостепової зони характерне м’ясо-молочне скотарство, свинарство, буряківництво, зернове господарство. На місцевих концентрованих кормах у центральній частині зони значного розвитку набуло птахівництво. Допоміжними галузями тваринництва є бджільництво, кролівництво, ставкове рибництво.