Лісові ресурси Івано-Франківської області
Відповідно до статті 32 Лісового кодексу України державний контроль за веденням лісового господарства у всіх лісах, здійснюють структурні підрозділи Держкомлісгоспу — держлісгоспи, які мають у своєму розпорядженні достатню кількість працівників лісової охорони та матеріально-технічних засобів. У той же час держлісгоспи є основними користувачами земель лісового фонду держави. В ситуації, коли одна рука рубає, а друга — контролює, об’єктивного державного контролю за веденням лісового господарства бути не може.
Звичайно ж, прикарпатські лісівники зробили чимало для збереження лісів області, відтворення корінних деревостанів, заповідання найбільш цінних лісових масивів. Однак, за великим рахунком, реорганізація лісового господарства області (нагадаємо, що у 1995 році на базі лісокомбінатів створено держлісгоспи), на жаль, так і не дала очікуваних зрушень у цій галузі. Фактично основною функцією держлісгоспів і надалі залишається заготівля деревини. Зменшились обсяги проведення лісогосподарських заходів, особливо рубок доглядів у молодняках та доглядів за лісовими культурами, занепала лісонасіннєва справа. Лісогосподарські та лісозаготівельні підприємства працюють на зношеній техніці. Використання іноземних канатно-підвісних систем для транспортування деревини з гір екологічно доцільне, але призводить до зростання заборгованості перед фірмами-постачальниками, яку знову ж таки покривають цінною деревиною.
Рахункова палата України після перевірки повноти фінансування й ефективності використання коштів Держбюджету, виділених на охорону і відновлення лісових ресурсів Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, теж констатувала, що «сьогодні фінансування заходів на охорону і відновлення лісових ресурсів здійснюється в умовах нормативно-правової неврегульованості, що є однією з причин неефективного управління фінансовими ресурсами та призводить до невиконання лісогосподарських заходів у повному обсязіѕ
В Карпатському регіоні щорічно не виконується половина лісогосподарських робіт, визначених матеріалами лісовпорядкування, загальною вартістю понад 50 мільйонів гривень, що негативно впливає на якісні характеристики деревостанів».
Причинами негараздів у лісовому господарстві є недосконалість системи планування й обліку, недостатність бюджетного фінансування та відсутність чіткої цілісної системи фінансування за рахунок усіх джерел доходів лісогосподарських підприємств.
З метою мінімалізації негативного впливу лісозаготівель на довкілля та створення передумов реального застосування сучасних природоохоронних технологій і обладнання необхідно розробити принципи, методи та критерії оцінки впливу лісозаготівель, а також передбачити на державному рівні створення системи пільг для підприємств, які використовують природоохоронні технології і системи машин, та підприємств — виробників такої техніки.
Доцільно запровадити принцип єдиного власника на лісопродукцію (держава, лісгосп), а реалізацію деревини здійснювати через аукціон (біржу), практикувати виділення на довготривалий період лісосировинної бази користувачам, які, крім заготівлі деревини, займалися б відновленням та охороною лісів, будівництвом доріг, впровадженням прогресивних технологій.Стаття 3 Лісового кодексу України підкреслює, що «ліси Україниѕ за своїм призначенням і місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні) функціїѕ» Тому основним напрямом здійснення цих задекларованих принципів мало б стати припинення, як це зроблено в багатьох гірських районах Європи, суцільних рубок у горах. Тим більше, що Україна в травні минулого року була організатором п’ятої європейської конференції міністрів охорони довкілля в рамках процесу «Довкілля для Європи», на якій прийнято Конвенцію «Про захист довкілля та сталий розвиток Карпатського регіону». Одним з основних її положень саме і є заборона суцільних рубок у гірських лісах. Потрібно зробити рішучі кроки до переходу на системи вибіркових рубок. Це технічно складна і тривала процедура, адже потрібно формувати різновікові багатоярусні деревостани. Як свідчать наукові дослідження, тільки таким чином можна забезпечити стійкість гірських лісів та виконання ними захисних функцій.
Не менш важливим завданням є вдосконалення системи державного управління і контролю в галузі лісового господарства. Вкрай потрібно внести зміни до чинного Лісового кодексу, який уже не відображає сучасних суспільно-економічних відносин. Вимагає подальшого вдосконалення національна лісова політика, сформована на засадах збалансованості лісівничих, економічних, екологічних та соціальних аспектів, спрямованих на досягнення сталого розвитку Карпатського регіону.
Не випадково питання про вдосконалення ведення лісового господарства України з червня по грудень минулого року тричі розглядав профільний Комітет Верховної Ради України і зазначив, що ліси України перебувають у користуванні більш ніж 50 органів управління і це є однією з причин неефективного ведення лісового господарства.