РПС Вінницької області
В переспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючихв таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво. На виконання обласної Програми зайнятості населення у 1998 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту неконкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовано 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис.чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис.чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис.чол. (116%).
Проте на зареєстрованому ринку праці в 1998 році продовжувалась тенденція зростання обсягів безробіття. Кількість громадян, яким надано статус безробітного, порівняно з минулим роком зросла в 1,33 рази і становила на початок 1999 року 29,5 тисяч чоловік. Рівень зареєстрованого безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункта і на 1 січня 1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю витрачено 5,8 млн.грн.
Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.
Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад (без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді – 130,6 грн. (на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона становила 18,7 млн.грн. Особливо складне становище спостерігається в галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із виплати заробітної плати склала 132 млн.грн. і зросла в порівнянні з початком року в 1,6 рази.
Характеристика провідних галузей
промисловості
В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та металообробці, промисловості будівельних матеріалів. На них припадає 85% всієй промислової продукції області. В таблиці 3 подано темпи розвитку промисловості Вінницької області:
Таблиця 3. Темпи розвитку промисловості області
На основі таблиці 3 охарактеризуємо основні галузі промисловості Вінниччини.
Паливно-енергетичний комплекс області представлений, в основному, електроенергетикою та торфяною промисловістю. В 1990 р. було вироблено 12,5 млрд. кВт/год електроенергії (5% державного виробництва), при потребі в 4 млрд. Якщо порівняти виробництво електроенергії у 1998 році з попереднім роком, то воно зросло на 8,43%. Найпотужніше підприємство в цій галузі – Ладижинська ДРЕС, яка в рік виробляє 1,8 млн. кВт/год). Крім неї працює декілька невеликих ГЕС на р. Південний Буг у Собарові, Сутисках та інші. Загальна кількість працюючих в електроенергетиці 5,5 тис.чол.
Паливна промисловість складається з однієї галузі – торфяної. Підприємствами галузі в 1995 році було видобуто близько 450 тис.тон торфу (11% державного видобутку). З цієї кількості 88% використовується як добриво, решта – як побутове паливо. В галузі працює бдизбко 200 тис.чол.
Машинобудівний комплекс займає в області одне з провідних місць. Питома вага машинобудування та металопереробки області в загальному обсязі виробництва складає 8,5%. В області розміщенні підприємства верстатобудівної, інстументальної, автомобільної, підшипникової, приладобудівної промисловості. Підприємства, що випускають обладнання для сільського, будівельно-дорожного та комунального господарства, для легкої та харчової промисловості.Більшість підприємств машинобудування нашої області мають середню та низьку металоємність і значну трудомісткість. Машинобудівними центрами є міста: Вінниця (інструментальний, електротехнічний, підшипниковий, тракторних агрегатів та інші заводи), Калинівка (устаткування для цукрових заводів), Могилів-Подільський (машинобудівний завод), Бар (приладобудівний завод та інші), Жмеринка (вагоноремонтний завод тощо). Підприємствами галузі випускаються трансформатори, вимикачі, електроверетена та пускачі до них (Вінницький інстументальний завод), плафонні ліхтарі, фари для мотоциклів та електроосвітлювальна апаратура для автомобілів(смт Сутиски), кукурудзонавантажувачі (Могтлів-Подільський машзавод), автоматизовані лінії для хачової промисловості (Барський машзавод) тощо. За останні роки (1997-98рр.) спостерігається спад виробництва в цій галузі.