Розміщення продуктивних сил Великобританії
Основи об'єднаної Європи минулого закладені в 1957 році, коли шість країн (Бельгія, Франція, ФРН, Італія, Люксембург і Нідерланди) утворили Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Великобританія не приєдналася до цього союзу, але допомогла створити Європейську Асоціацію Вільної Торгівлі (ЕАСТ) у 1959 році, поряд з такими країнами, як Швеція, Норвегія, Австрія, Данія, Португалія і Швейцарія. Великобританія неохоче йшла на зближення з Європою, тому що бачила своє економічне і міжнародне майбутнє в торгівлі з країнами Співдружності і США. Вона вважала себе важливою економічною силою світу, і не хотіла бути зв'язаної зобов'язаннями з Європою. До того ж, багато британців не перебороли вікової недовіри європейським країнам, і вважали, що об'єднання з Європою буде коштувати їм волі і національного достоїнства.
Однак, у 60-х британський уряд змінив свою думку про перспективу вступу в ЄЕС і спробувала приєднатися до нього. Спроби Великобританії були зупинені тодішнім президентом Франції Шарлем де Голлем, що не схвалював відносини Великобританії зі США (особливо з питань ядерної зброї), заперечував приналежність Великобританії до Європи й очевидно не хотів суперника в особі британського прем'єр-міністра на посаду глави ЄЕС.
Де Голль пішов у відставку в 1969 році, і нові переговори по вступі Великобританії в ЄЕС почалися в 1970 році про-європейським британським прем'єр-міністром Едвардом Хітом. У 1972 році парламент Великобританії проголосував за вступ у союз, не дивлячись на зростаючі сумніви і неприйняття цього рішення опозиційними політичними партіями. Великобританія, Ірландська Республіка і Данія вступили в ЄЕС 1 січня 1973 року, залишивши ЕАСТ у 1972 році.Однак, у 1974 році новий уряд на чолі з лейбористом Гарольдом Уілсоном вирішило надати право голосу народу й у 1975 році провело референдум, де обговорювалося питання, чи варто продовжувати складатися в ЄЕС. 67,2% що голосували віддали свої голоси за об'єднання з Європою.
Інші країни пізніше приєдналися до ЄЕС (згодом Європейського Союзу): Греція в 1981 році, Португалія й Іспанія в 1986, що була ГДР як частина об'єднаної германії - у 1990 році. Гренландія, залежна територія Данії, що вступила в ЄС під владою останньої, вийшла зі складу Європейського Союзу в 1985 році. Австрія, Фінляндія і Швеція стали членами ЄС у 1995 році. ЄЕС споконвічно створювалася як організація, метою якої був розвиток економіки країн Європи й об'єднання стратегій, наприклад, загальна сільськогосподарська стратегія, а також фінансова допомога територіям зі слабкою економікою усередині границь ЄЕС. Більш бідні регіони Великобританії значно виграли від регіональних субсидій. У 1986 році члени країн ЄС утворили єдиний європейський ринок, а з 2001 року в силу вступить єдина валюта - євро. Однак, Великобританія поки відклала рішення з приводу приєднання до єдиної валютної системи до нових парламентських виборів. Участь Великобританії в Європейському Союзі допомогло згладити результати спаду британської економіки після відділення колоній. Тепер Великобританія бачить сьогодення і майбутнє своєї економіки саме на європейському ринку.
Висновки
Можна зробити наступні висновки:
Великобританія на сьогоднішній день являє собою країну з високо розвинутою, сильною і незалежною економікою.
Працездатне населення складає майже половину всього населення Великобританії. Усередині цієї групи невелика частка людина зайнята власною справою, інші зайняті у військовому секторі й уряді. Більше двох третин найманих робітників зайнято в сфері послуг, причому найбільша їхня кількість працює у фінансовому секторі. Виробництво, хоча і зменшилося за останні піввіку, займає одну п'яту всіх працівників. Менші частки найманих робітників зайняті в будівництві, енергодобуваючих галузях, сільському господарстві. Значно збільшилася кількість працівників, зайнятих неповний робітник день.
Найбільш важливими секторами промисловості є машинобудування, харчова промисловість (включаючи виробництво безалкогольних і спиртних напоїв), тютюнова і хімічна промисловості, паперова і друкована промисловості, легка промисловості. Найбільше швидко розвиваються такі сектори промисловості як хімічна, лісова, меблева, гумова промисловості і виробництво пластиків.
Великобританія виділяється в сільському господарстві серед європейських країн тим, що в цьому секторі економіки в неї зайняте менш двох відсотків населення. При комерційній інтенсифікації врожаїв і високому рівні механізації по деяких позиціях обсяги агропромислового виробництва перевершили рівень попиту в країні. Поступово знижується рівень зайнятості в цій області. Щоб створити альтернативну роботу для людей у сільській місцевості, уряд починає спроби перекинути робочу силу в інші галузі. Площа землі, використовуваної в сільському господарстві (біля трьох чвертей усієї площі), теж зменшується, при цьому землі, придатні для вирощування злаків віддають під пасовища.