Природні передумови розміщення продуктивних сил
Виступаючи предметами праці, природні ресурси оцінюються з рі-зних позицій, головними серед яких с: умови формування й поширення певного виду ресурсу; сучасні й перспективні можливості використання; розміщення родовищ природних ресурсів відносно районів їх споживан¬ня; наявність достатньої робочої сили і транспортної інфраструктури для експлуатації конкретного ресурсу.
Для складання схем розміщення галузей економіки країни і ком-плексного розвитку господарства економічних районів велике значення мають кількісні параметри певного виду ресурсу, тобто його запаси. За значенням запаси корисних копалин поділяють на дві групи; балансові, ви-користання яких економічно вигідне, тобто вони відповідають промисловим вимогам за якістю сировини й гірпичо-технічними умова¬ми експлуатації; та позабалансові, котрі за наявного рівня технології експлуатувати економічно невигідно. До позабалансових відносять ресурси з малою потужністю запасів, низьким вмістом цінного компонента, складними умовами експлуатації.
Запаси корисних копалин визначають за потужністю пластів або рудних тіл, їх протяжністю або глибиною залягання, вмістом корисного компонента й іншими показниками. В геології вирізняють чотири категорії запасів корисних копалин: А - детально розвідані й вивчені; В і С -розвідані менш детально; С, - оцінені попередньо й приблизно. Водно¬час, коли йдеіься про геологічну розвідку нових територій, розрізняють прогнозні запаси для оцінки потенційних ресурсів. Запаси корисних ко-палин за категоріями А,В,С ,С разом з прогнозованими запасами становлять геологічні запаси
До промислових запасів належать вивчені й розвідані запаси, гото¬ві для експлуатації. Гірничорудні підприємства будують за наявності запасів мінеральних ресурсів категорій А.В,С.
Природні ресурси вивчають за їх природничим і економічним зна-ченнями. Тому для проектування розміщення продуктивних сил потрібна інформація стосовно економічної оцінки природних ресурсів, яка перед-бачає розробку інтегральних кількісних і якісних показників ПРП окремих регіонів і країни в цілому.
За сучасних умов роз-ви гок господарства України залежить від розміщення природних ресурсів, а ефективність його окремих галузей - від територіального поєднання природних ресурсів. Під територіальним поєднанням природних ресур¬сів О. О. Мінц пропонує вважати джерела ресурсів різних видів, розміщені на певній цілісній території і поєднані фактичним або перспективним спі¬льним використанням у межах єдиного виробничо-територіального комплексу (земля, вода, ліс, мінерально-сировинні ресурси), а також при¬родні умови (клімат, рельєф тощо). Поєднання природних ресурсів є специфічним для будь-якої території.
Ретельному вивченню підлягають лише окремі елементи природ¬ного комплексу, необхідні для розвитку гірничодобувної промисловості, сільського й лісового господарства і забезпечення економіки країни енер-гетичними, сировинними та іншими ресурсами. Однак в сучасних умовах поелементне вивчення природного комплексу не забезпечує комплексно¬го вивчення і використання природних ресурсів окремих регіонів.
Територіальне поєднання природних ресурсів є не сумою розрізне-них ресурсів, окремих природних чинників, а єдиним природним комплексом, усі елементи якого взаємопов'язані. У тому чи іншому регіо¬ні природні ресурси використовуються здебільшого без урахування взаємодії природного комплексу. Наприклад, унаслідок перерубки роз-рахункової лісосіки, неправильного використання лісового фонду значні його масиви опинилися під загрозою знищення, що, в свою чергу, при-зводить до порушення водного режиму місцевості, а отже, негативно позначається на землеробстві.
Особливих збитків як господарству, так і навколишньому середо-вищу завдає пріоритетне використання одного виду ресурсу. Так, використовуючи економічно ефективний відкритий спосіб видобутку ву-гілля, руд і нерудних матеріалів, не завжди визначають його економічний ефект. При цьому під складування відходів вилучаються тисячі гектарів родючих земель, порушується екологічна рівновага. Тільки недавно по-чали рекультивувати відпрацьовані кар'єри, золовідвали енергетичної та металургійної промисловості.
Максимальне використання вигод від територіального поєднання природних ресурсів дає змогу не тільки отримати найбільший господар-ський ефект, а й успішно вирішувати складні питання охорони навколишнього природного середовища й раціонального природокори-стування.Ресурсозбереження в галузях економіки виявляється в здійсненні комплексу пріоритетних галузевих і міжгалузевих заходів. Вони мають забезпечувати випереджання темпів зростання кінцевого результату, зме-ншення витрат природної сировини шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу, скорочення втрат сировини під час видобутку, зберігання, транспортування та використання. Максимально тре¬ба використовувати вюринпі. супутні та побічні ресурси, залучати додаткові джерела сировини, передусім місцевої, а також замінники й нові види матеріалів.