Торговельний потенціал Волинської області

Величезних руйнувань зазнала Волинь 1241 року, коли монголо-татарська навала призвела до знищення більшості міст і сіл, в тому числі столичного Володимира. Загинуло багато мирних жителів. У своєму економічному розвитку Волинь була відкинута на багато років назад. На економіці краю негативно позначилось зміщення на південь Європи великого торговельного шляху Схід – Захід. Це було пов’язано з політичною нестабільністю Східної Європи у ХІІ-ХІІІ ст. Натомість, в цей час Волинь зав’язала нові торговельні зв’язки, зокрема з Литвою, Тевтонським орденом, Данцігом, а також зміцнила старі – з Польщею, Німеччиною, Угорщиною. У Володимирі існувала ціла колонія німецьких купців. Тоді ж там з’явилась перша митниця.

У ХV ст. економічне життя краю набуло знов значного розвитку. Починаючи з ХV ст., магнати й шляхта прагнули розширяти свої орні землі, щоб виробляти більше продуктів на продаж. Це було зумовлено значним розвитком внутрішньої торгівлі. В цей час отримують розвиток ремесла, різні промисли, торгівлі. На базі виявлених тут родовищ залізної руди провадилося виробництво заліза. Все це сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, збільшенню кількості торгів та ярмарків. Луцьк, Володимир-Волинський, Торчин, Устилуг та інші міста стають великими центрами торгівлі. На Захід з Волині вивозили хліб, ліс, худобу та інші товари. Протягом ХV-XVI ст. переважна більшість волинських міст отримало самоврядування за магдебурзьким правом, що відіграло певну позитивну роль у іх розвитку.Центром торгівлі на цей час був Луцьк – один з центрів міжнародної торгівлі. В місті йшла жвава торгівля, відбувалися багатолюдні ярмарки. В 1552 році в Луцьку було 30 крамниць. Луцьк підтримував жваві торговельні зв’язки з містами Російської держави, країнами Західної і Східної Європи. Із Туреччини сюди надходили прянощі, оксамит, шовкові і парчові тканини, зброя, кінська збруя, коні, сіль, із Франції – шерстяні і шовкові тканини, вино, цукор, аптекарські товари; з Угорщини – вино, мідь, ножі; з Чехії – сукна; з Російської держави – хутра.

Через Луцьк у західні країни вивозилася значна кількість сільськогосподарських продуктів. Поряд із Володимиром - Волинським і Брестом Луцьк був одним із головних пунктів, через які за кордон вивозили мед і віск, а також хліб, худобу, шкіру, рибу, хутра тощо. Купці з Луцька торгували у багатьох країнах, зокрема бували у Москві.

В середині XVII ст. торгівля погіршилася, оскільки після визвольної війни 1648-1654рр. Волинь вийшла дуже розореною. Більшість населених пунктів було спалено, зруйновано. Кількість населення дуже зменшилась. Розвиток міст, ремесел і торгівлі сповільнився, економіці Волині перешкоджали часті війни що тривали до середини XVII ст.

У 1795 році за третім поділом Польщі майже вся Волинь відійшла до Росії. Це сприяло економічному і культурному розвитку краю. З 1861 року по 1900 рік потужного розвитку набула промисловість. Найбільш поширені були цукрові, млинарські, деревообробні, горілчані підприємства. Значний вплив на розвиток народного господарства мало будівництво залізниць, шосейних шляхів. Хоча промисловий розвиток кінця XIX – початку ХХ ст. не оминув і Волинь, все ж вона і надалі лишалася глухою аграрною провінцією у складі Російської імперії.

Перша світова війна і революція принесла багато руйнувань та збитків народному господарству Волині. Восени 1920 року, з утвердженням польської влади, наступив 20-ти річний період мирного розвитку економіки. Важливе місце в економіці Волині того часу займали вивіз лісу і деревообробка. По всій Волині поширені були лісопилки, пилорами, меблеві фабрики. Численними були цегельні. У містах найбільш численною категорією населення були ремісники і дрібні торговці.

Структура зайнятості населення в народному господарстві Волині в 1920-1930-х роках змінювалась дуже повільно. У 1921 році в с/г було зайнято 81% волинян, а в 1931 – 79%, у промисловості відповідно 7 і 9%, у торгівлі – 6 і 5%. Отже, як і в попередні роки Волинь залишалась аграрним регіоном з тенденцією до повільного розвитку інших галузей економіки.

Сучасний розвиток економіки області характеризується тим, що на Волині отримали розвиток більшість галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Передумови розвитку і розміщення торгівлі

Сучасний розвиток економіки області характеризується тим, що на Волині отримали розвиток більшість галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери. За окремими видами продукції область вносить деякий внесок у загальнодержавне виробництво. Взагалі, Волинська область спеціалізується на лісовій і деревообробній, легкій, харчовій промисловості, машинобудуванні, на виробництві цукрових буряків, зернових культур, картоплі, м’ясо-молочному тваринництві.