Національний склад населення України та його територіальні особливості
Важлива роль у збереженні міжетнічної злагоди в усіх регіо¬нах України належить створенню державою сприятливих умов для національно-культурного розвитку як національних меншин в Україні, так і українців, які проживають у країнах близького і далекого зарубіжжя. Ці питання повинні бути предметом роз¬витку міждержавних відносин і вирішуватися на користь наро¬дів усіх країн.
Взаємозв'язок і взаємодія між населенням і розвитком госпо¬дарства — процес історичний. Він змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. На початку роз¬витку суспільства населення забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи, а також за допомогою рибальства та мисливства. На наступних етапах розвитку тип господарства змі¬нився, і замість присвоєння природних засобів існування треба було розвивати відтворювальне господарство. Спочатку це було землеробство і тваринництво. Розвиток цих галузей викликав не¬обхідність виробництва певних засобів праці, що привело до ви¬никнення нового прошарку людей — ремісників.
Виробництво засобів праці і спеціалізація регіонів на вироб¬ництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів зумовили розвиток торгівлі як наступного сектора гос¬подарювання.
Зазначені вище сектори господарювання характеризують по¬чатковий етап розвитку суспільства. В наступні періоди історич¬ного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. Воно пройшло стадії від доіндустріального суспільства до індуст¬ріального та постіндустріального. Сьогодні домінує інформацій¬на стадія розвитку суспільства, коли наука і розробка нових тех¬нологій стають основними сферами діяльності людей.
Таким чином, людина є, з одного боку, активною продуктив¬ною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробни¬цтво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, — вона є. споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. Як бачимо, населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що людина є основ¬ним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чи-сельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку.
Зайнята в суспільному виробництві частина населення є най¬більш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. Частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина — на роз¬виток виробництва. Але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. Таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в ці¬лому, так і на його структурі. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення.
При плануванні розвитку і розміщення виробництва та окре¬мих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнен¬ня. Але для ефективного функціонування народного господарст¬ва з постійним зростанням продуктивності праці недостатньо кількісного виміру трудових ресурсів. Не менш важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін. Для функціонування різних галу¬зей народного господарства потрібні трудові ресурси лише пев¬ної якості, в тому числі і певної статі. Існує цілий ряд галузей, де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших — переважно жінок.
Але тісний зв'язок населення з економікою має місце не лише на стадії виробництва. Не менш тісним є їх зв'язок і на стадії споживання. Тут насамперед слід звернути увагу на те, що демо¬графічна структура населення впливає на масштаби виробництва, структуру і якість товарів, призначених для споживання.
Споживання як важлива форма людської життєдіяльності та¬кож має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Основні харак¬теристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продук¬цію щоденного попиту, і насамперед продукти харчування. По¬треби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфра¬структури та сфери послуг.Усі види людської діяльності — виробництво, споживання матеріальних благ та послуг, відтворення нових поколінь є, з од¬ного боку, явищами соціального життя, що пов'язані з розвитком народного господарства, а з другого, — це є процеси власне жит¬тєдіяльності людей. Тому таким складним, взаємообумовленим і нерозривним є зв'язок між населенням і розвитком територіаль¬ної організації народного господарства. Лише на цій основі мож¬лива побудова соціальне спрямованої ринкової економіки в сус¬пільстві, де людина є творцем матеріальних і духовних благ.