Транспортне переміщення товарів та пасажирів
До складу світової транспортної системи входять: мережа шляхів сполучен¬ня (сухопутних, водних, повітряних, електронних), рухомий склад усіх видів транспорту, транспортні корпорації, що організують комерційну та інвестиційну діяльність у цій галузі, а також люди, які працюють на транспорті.
Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародно¬го поділу праці. Транспорт забезпечує зв'язки між виробництвом і споживанням, задовольняє потреби населення в перевезеннях, має велике оборонне значення.
За обсягом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку та особливості структури господарства країни чи регіону, а за конфігурацією транспорт¬ної мережі - особливості та закономірності розміщення господарської діяльності.
За видами роботи транспорт поділяється на дві галузі - вантажний та пасажирський, за видами використання можливостей навколишнього середовища - на сухопутний, водний (морський та річковий) і повітряний, за видами вико¬ристання засобів пересування - на залізничний, автомобільний, трубопровідний, гужовий, в'ючний тощо. Розрізняють роботу транспорту в межах держави (внутрішні перевезення, на морі - каботажні перевезення) та міжнародні перевезення.
Загальна довжина автомобільних, залізничних, водних (без морських), повіт¬ряних шляхів становить близько 30 млн умовних кілометрів. (Пропускна спро¬можність умовного кілометра під час перевезення вантажів така ж сама, як у од¬ного кілометра одноколійної залізниці.) Найбільша густота транспортної мережі сформувалася в Північній Америці (США, Мексика, Канада), в Європі, включаю¬чи і райони Центральної та Східної Європи, в Східній Азії (особливо в Японії та Східному Китаї), на півострові Індостан (Індія, Пакистан) та на півдні і сході Південної Америки.
Рухомий склад транспорту світу в 90-ті роки становив кілька мільйонів вагонів та сотні тисяч локомотивів, понад 600 тис. автомобілів, 80 тис. кораблів. Транспортні засоби постійно удосконалюються. На залізницях досягнуто швид¬кості руху 250-300 км/год. Вагонний парк поповнюється вагонами великої вантажопідйомності та комфортабельними пасажирськими вагонами. В автомобільному транспорті впроваджуються все більш комфортні та екологічно чисті моделі легко¬вих машин з порівняно малими витратами пального на кілометр пробігу. Морсь¬кий комерційний флот поповнюється як новими суднами великої вантажопідйом¬ності - супертанкерами (150-250 тис. тонн і більше), балкерами (для насипних вантажів), так і спеціалізованими кораблями найновіших класів - контейнерово¬зами, ролкерами (для перевезення автомобілів та іншої техніки), ліхтеровозами, морськими автомобільними та залізничними паромами тощо. Підвищилась ванта¬жопідйомність та швидкість літаків цивільної авіації. Сучасні літаки здатні пере¬возити 250-500 пасажирів або понад 50 тонн вантажу на відстань 3,5-10 тис. кіло¬метрів зі швидкістю 800-900 км/год. У світі налічується понад 20 тис. цивільних аеропортів (тільки в США - 15 тис.), деякі з них мають пропускну здатність понад 200-300, навіть понад 1000 рейсів за добу. В США найбільші аеропорти Чи¬каго, Далласа, Лос-Анджелеса, Сан-Франциско, ім. Дж. Кеннеді в Нью-Йорку, в Європі - Франкфурта та Лондона, в Азії - Наріта в Токіо та Сінгапура.
Кількість зайнятих роботою на транспорті в економічно розвинутих країнах і в країнах, що розвиваються, становить 6-7 % економічно активного населення.
Сухопутні види транспорту в різних країнах і регіонах світу ма¬ють свої особливості, пов'язані з розмірами території, характером розміщення насе-лення, рівнем розвитку економіки, співвідношенням роботи окремих видів транс¬порту та загальним обсягом його роботи. Залежно від цих особливостей розрізняють кілька типів транспортних систем.
Найвищий рівень розвитку мають регіональні транспортні системи північно¬американського типу (СЛІА, Канада, Австралія). Для них характерні мережі ви¬сокоякісних автомобільних шляхів та залізниць, добре оснащені аеропорти та сучасні морські порти. Тут однаково високий рівень розвитку всіх видів транспорту, але ключовими в пасажирських перевезеннях є повітряний (на далекі відстані) та автомобільний (регіональні перевезення), а у вантажних - поєднання роботи авто¬мобільного і залізничного транспорту. Велику роботу виконують також трубо¬провідний, внутрішній водний та каботажний морський транспорт.
Транспортні системи європейського типу (Західна та Центральна Європа, Японія) мають найгустішу у світі мережу всіх видів транспорту, особливо авто¬шляхів та залізниць. Залізниці на основних напрямах електрифіковані; на швид¬кісних магістралях пасажирські поїзди розвивають швидкість понад 200 км/год Обсяги роботи залізничного, автомобільного, водного (річкового та кабо¬тажного морського) транспорту пропорційні, але у вантажних перевезеннях більше значення має автомобільний транспорт, а в пасажирських - залізничний. Повітря¬ний транспорт забезпечує зовнішні пасажирські перевезення.Транспортна система країн СНД сформувалася за часів СРСР і поки що зберігає певні риси єдності, її просторовий каркас утворює мережа залізниць, доповнена лініями трубопроводів і на окремих напрямах водними комунікаціями. Споконвічна проблема цього регіону, зокрема Росії, та країн Центральної Азії - недостатній роз¬виток автомобільних шляхів і низька їх якість. Так, у більшості районів Сибіру можна дістатися до місця тільки літаком або водою. У вантажообороті основ¬не місце належить залізниці, у пасажирських перевезеннях на далекі відстані залізниці і повітряному транспорту, а в приміських - залізниці і автомобільному. Велику комерційну роботу виконує морський флот.